Металірикиний аспект віршованих текстів: теоретичні засади

Abstract

У науковій статті вивчено феномен метатекстуальності у понятійному колі літе ратурознавчих досліджень, окреслено суть, природу та функції цього художнього феномену, тяглість його поетичних традицій, мотивацію, яка спонукає авторів віршованих текстів звертатися до рефлексії творчих здобутків інших митців та авторецепції. Значну увагу зосереджено на теоретичних питаннях металірики та окремих історичних етапах її розвитку, які були досліджені у літературознавчих розвідках багатьох західноєвропейських та американських літературознавців (Х. Вайнріха, Є. Мюллер-Зетельман, Х. Шлаффера, А. Вебера, Е. Гессенберга, А. Франка, В. Хінка та ін.). Наголошено на тому, що в українському літерату рознавстві дослідження металірики лише розпочинається. Серед праць, присвя чених питанням її теоретичного узагальнення, виокремлено й проаналізовано дослідження сучасних літературознавців О. Юферевої, І. Лучука та Л. Артеменко, які зробили найбільший на сьогоднішній день внесок у розробку концептуаль них уявлень про українську металірику. Зауважується, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної літературознавчої науки одними із найбільш важливих є питання дослідження метатекстуальних аспектів теорії та практики художньої словесності загалом й поезії, зокрема. У науковій розвідці наголошено на тому, що метатекстуальні літературні візії спрямовані передусім на спробу осмислення природи та сенсу мистецтва, роль письменника у суспільно-громадському та духовному розвитку суспільства, його сучасних екзистенційних запитів та твор чих уподобань. Металітературність окреслюється у тематичній, поетикальній та жанровій площині усіх літературних родів (епосу, драматургії, лірики), а також у різноманітті вимірів міжвидової дифузії (взаємодія з музикою, живописом, архі тектурою, скульптурою, театром, кіно, фотомистецтвом, хореографією та ін.). Наголошується на тому, що традиційні літературознавчі уявлення про синкре тизм або взаємодію мистецтв у ХХ столітті розглядаються крізь призму новітніх, дотичних до них, понять, наприклад, екфразис та інтермедіальність, теоретичний зміст яких на сьогоднішній день усе ще залишається суттєво дискусійним і не узгодженим їх дослідниками.

This academic article examines the phenomenon of metatextuality within the conceptual framework of literary studies, outlining the essence, nature and functions of this artistic phenomenon, the continuity of its poetic traditions, and the motivation that prompts authors of poetic texts to engage in reflection on the creative achievements of other artists and in self-reflection. Considerable attention has been focused on theoretical issues in metalyrical and specific historical stages of its development, which have been explored in literary studies by many Western European and American literary scholars (H. Weinreich, E. Müller-Zetelmann, H. Schlaffer, A. Weber, E. Hessenberg, A. Frank, W. Hink, and others). It has been emphasised that research into metalyrical is only just beginning in Ukrainian literary studies. Among the works devoted to the theoretical generalisation of this topic, the studies by contemporary literary scholars O. Yufereva, I. Luchuk and L. Artemenko have been highlighted and analysed; these scholars have made the most significant contribution to date to the development of conceptual frameworks regarding Ukrainian metalyrical. It should be noted that, at the present stage of development of literary studies in Ukraine, one of the most important areas of research concerns the metatextual aspects of the theory and practice of fiction in general, and poetry in particular. The academic study emphasises that metatextual literary visions are primarily aimed at exploring the nature and meaning of art, the role of the writer in the social and spiritual development of society, and the writer’s contemporary existential concerns and creative preferences. Metalyrical characteristics are defined in terms of the thematic, poetic and genre dimensions of all literary forms (epic, drama, lyric poetry), as well as in the variety of dimensions of cross-genre diffusion (interaction with music, painting, architecture, sculpture, theatre, cinema, photography, choreography, etc.). It is emphasised that traditional literary concepts of syncretism or the interaction of the arts in the 20th century are examined through the prism of newer, related concepts – such as ekphrasis and intermediality – whose theoretical implications remain, to this day, highly contentious and not yet agreed upon by researchers.