Мультимодальні механізми конструювання сакрального смислу в цифрових лютеранських проповідях (фреймова та наративна перспектива)

Abstract

У статті здійснено когнітивно-дискурсивний та мультимодальний аналіз сучас них німецькомовних лютеранських проповідей у цифровому середовищі з метою виявлення механізмів конструювання сакрального смислу в умовах медіалізо ваної комунікації. Дослідження ґрунтується на інтеграції положень фреймової семантики, теорії комунікативних жанрів та інтеракційної лінгвістики, що доз воляє розглядати проповідь як соціально зумовлену мовленнєву подію, у межах якої вербальні, просодичні та візуальні ресурси функціонують у взаємозалежній семіотичній взаємодії. Емпіричну базу становить корпус із автентичних цифрових проповідей, віді браних з онлайн-архівів Євангелічної церкви Німеччини за різні літургійні пері оди, що репрезентують відео-, аудіо- та текстові формати. Методологія поєднує якісний когнітивно-дискурсивний аналіз із елементами просодичного та візуаль ного опису, а також процедурою подвійного кодування, спрямованою на підви щення інтерсуб’єктивної надійності результатів. У ході аналізу встановлено, що домінантними механізмами актуалізації сакрального смислу виступають ієрархічно організовані фрейми «шляху», «слу жіння», «спільноти», «присутності» та «надії», які структурують наративні сце нарії проповіді й забезпечують перенесення біблійного наративу в актуальний соціальний контекст. Показано, що мультимодальна синхронізація вербальних маркерів із інтонаційними та візуальними сигналами підсилює перлокутивний потенціал мовлення та сприяє формуванню дискурсивної пам’яті жанру в циф ровому просторі. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні інтегрованої аналітичної моделі, яка дозволяє описувати цифрову лютеранську проповідь як комплексну семіотичну подію, у межах якої сакральний смисл формується на перетині ког нітивних моделей, жанрових норм і медіазумовлених комунікативних страте гій. Отримані результати розширюють теоретичні можливості теолінгвістики та когнітивно-дискурсивного аналізу в дослідженні релігійної комунікації в умовах цифрової медіалізації.

The article presents a cognitive-discursive and multimodal analysis of contemporary German-language Lutheran sermons in the digital environment, aiming to identify the mechanisms of constructing sacred meaning under conditions of mediatized communication. The study is grounded in the integration of frame semantics, the theory of communicative genres, and interactional linguistics, which makes it possible to conceptualize the sermon as a socially situated speech event in which verbal, prosodic, and visual resources function in interdependent semiotic interaction. The empirical basis of the research consists of a corpus of authentic digital sermons selected from the online archives of the Evangelical Church in Germany across different liturgical periods and thematic cycles, representing video, audio, and text formats. The methodology combines qualitative cognitive-discursive analysis with elements of prosodic and visual description, as well as a double-coding procedure aimed at enhancing the intersubjective reliability of the findings. The analysis demonstrates that the dominant mechanisms of actualizing sacred meaning are hierarchically organized frames of “journey,” “service,” “community,” “presence,” and “hope,” which structure the narrative scenarios of the sermon and ensure the transfer of the biblical narrative into the current social context. It is shown that the multimodal synchronization of verbal markers with intonational and visual signals enhances the perlocutionary potential of religious discourse and contributes to the formation of the genre’s discursive memory in the digital space. The scientific novelty of the study lies in the development of an integrated analytical model that allows the digital Lutheran sermon to be described as a complex semiotic event in which sacred meaning emerges at the intersection of cognitive models, genre conventions, and media-conditioned communicative strategies. The results expand the theoretical scope of theolinguistics and cognitive-discursive analysis in the study of religious communication under conditions of digital mediatization.