Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42289
Назва: Вплив імуностимуляції на сприйняття та обробку подразників, адресованих I та II сигнальним системам, на фоні набутої короткозорості високого ступеня
Інші назви: NEURODYNAMIC FUNCTION AND SIGNAL SYSTEM PROCESSING IN INDIVIDUALS WITH HIGH-DEGREE ACQUIRED MYOPIA UNDER IMMUNOSTIMULATION
Автори: Стрельцова, В. В.
Волошин, Олена Сергіївна
Омельяненко, Володимир Григорович
Бібліографічний опис: Стрельцова В. В., Волошин О. С., Омельяненко В. Г. Вплив імуностимуляції на сприйняття та обробку подразників, адресованих I та II сигнальним системам, на фоні набутої короткозорості високого ступеня // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія = Scientific Issues Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Ser. Biology. Тернопіль : Вектор, 2026. Т. 86. № 1. С. 47-54. DOI: 10.25128/2078-2357.26.1.6
Дата публікації: 2026
Видавництво: Вектор
Ключові слова: латентні періоди
сенсомоторні реакції різної складності
функціональна рухливість основних нервових процесів
імуностимуляція
набута короткозорість високого ступеня
I та II сигнальні системи
latent periods
sensory-motor reactions
functional mobility of nervous processes
immunostimulation
high-degree acquired myopia
primary and secondary signal systems
Серія/номер: Біологія;
Короткий огляд (реферат): Сучасне суспільство є інформаційно-кібернетичним, людина як його складник має значне інформаційно-емоційне навантаження, яке супроводжується ознаками стресового стану (не інфекційного походження). 80 % інформації людина сприймає органом зору (насамперед це розглядання дрібних символів з короткої відстані), що супроводжується значним функціональним навантаженням зорової сенсорної системи. Саме розглядання дрібних предметів тривалий час з короткої відстані викликає формування морфо-функціональних змін в будові ока, які можна розглядати як адаптацію та формування патофізіологічного стану, а саме набуту короткозорість. Встановлено, що така короткозорість як патофізіологічний процес супроводжується імунними порушеннями різного ступеня, а також виявлено, що показники нейродинамічних функцій у короткозорих людей (виняток – високий ступінь короткозорості) кращі, ніж у практично здорових людей, що засвідчує про підвищену функціональну активність центральної нервової системи (ЦНС); на фоні набутої короткозорості високого ступеня спостерігається значне погіршення показників системного імунітету та стану нейродинамічних функцій. Метою дослідження є вивчення показників нейродинамічних функцій та обробка подразників, адресованих I та II сигнальним системам у людей, які страждають на набуту короткозорість високого ступеня на фоні імуностимуляції (назоференом). У дослідженні брала участь група волонтерів: І (контроль) – це практично здорові люди, (40 осіб чоловічої статі); II – група плацебо – люди, що страждали на набуту короткозорість високого ступеня, які замість імуностимулятора приймали фізіологічний розчин як назальний спрей (21 особа чоловічої статі); III – люди, які страждали на набуту короткозорість високого ступеня і приймали імуностимулятор назоферон як назальний спрей (21 особа чоловічої статі). Для отримання інформації про стан нейродинамічних функцій ми використовували методику М. В. Макаренка. Фігури використовували як подразник, адресований до I сигнальної системи, а слова – як подразник, адресований для II сигнальної системи. Робота виконана відповідно до біоетичних норм. Так, на фоні набутої короткозорості високого ступеня (подразник фігури) проста зорово моторна реакція (ПЗМР) більша на 9,13 % (24,1 мс), реакція вибору 1 із 3 показників (ЛПРВ1-3) – на 16,7 % (57 мс), реакція вибору 2 із 3 (ЛПРВ2-3) – на 15,31 % (59,7 мс), як порівняти з контрольними величинами відповідно. ФРНП при обробці подразника фігури на фоні набутої короткозорості високого ступеня була достовірно гірша, порівнюючи з контролем. При обробці подразника слова на фоні набутої короткозорості високого ступеня ПЗМР більший на 8,07 % (21,8 мс), ЛПРВ1-3 – на 6,46 % (30,2 мс), ЛПРВ2-3 – на 9,53 % (49,2 мс), в порівнянні з контролем. ФРНП при обробці подразника слова на фоні набутої короткозорості високого ступеня була достовірно гірша, порівнюючи з контролем. Вживання назоферону не викликало достовірних змін у величинах латентних періодів сенсомоторних реакцій різної складності (подразник фігури – I сигнальна система, подразник слова – II), порівнюючи з вихідними значеннями. ФРНП після вживання назоферону (подразники фігури, слова) мала достовірно позитивні зміни, як порівняти з вихідними значеннями. Таким чином, імуностимуляція має позитивний вплив на показники ФРНП при обробці подразників фігури та слова на фоні набутої короткозорості високого ступеня.
Modern society is characterized by an information-cybernetic nature; consequently, humans, as its integral components, experience considerable information-emotional stress accompanied by non infectious, stress-related symptoms. Given that approximately 80% of information is perceived through the visual organ – primarily via the close-range observation of small symbols – the visual sensory system undergoes substantial functional strain. Prolonged close-range observation of minute objects triggers morpho-functional changes in ocular structure, which can be interpreted as an adaptive response that progresses toward a pathophysiological state, namely acquired myopia. Acquired myopia, as a pathophysiological process, is associated with varying degrees of immune dysfunction. Notably, neurodynamic indices in individuals with mild-to-moderate myopia (excluding high-degree myopia) are often superior to those of healthy controls, indicating heightened functional activity of the central nervous system (CNS). In contrast, high-degree acquired myopia is characterized by marked deterioration of both systemic immunity and neurodynamic function. The study aimed to evaluate neurodynamic parameters and the processing of stimuli addressed to the primary (I) and secondary (II) signal systems in individuals with high-degree acquired myopia during immunostimulation with Nasoferon. The study involved three groups of male volunteers: Group I (control), comprising 40 healthy individuals; Group II (placebo), comprising 21 individuals with high-degree acquired myopia who received a nasal saline spray; and Group III, comprising 21 individuals with high-degree acquired myopia who were administered the immunostimulant Nasoferon as a nasal spray. Neurodynamic functions were assessed using the M. V. Makarenko methodology, with geometric figures serving as stimuli for the primary signal system and words serving as stimuli for the secondary signal system. The study was conducted in accordance with bioethical standards. In individuals with high-degree acquired myopia, processing of figure stimuli showed a significantly longer latent period of simple sensory-motor reaction (LPSMR), by 9.13 % (24.1 ms), latent period of choice reaction (LPCR1-3), by 16.7 % (57 ms), and LPCR2-3, by 15.31 % (59.7 ms), relative to control values; the functional mobility of nervous processes (FMNP) during figure processing was also significantly lower than in controls. During processing of word stimuli, LPSMR was higher by 8.07 % (21.8 ms), LPCR1-3 by 6.46 % (30.2 ms), and LPCR2-3 by 9.53 % (49.2 ms) relative to controls, with FMNP likewise significantly impaired in this group. Administration of Nasoferon did not produce significant changes in the latent periods of sensory-motor reactions of varying complexity, for either figure or word stimuli, relative to baseline values. However, FMNP values following Nasoferon treatment showed significant positive changes relative to baseline for both stimulus types. These findings indicate that immunostimulation exerts a positive effect on FMNP indices during the processing of both primary and secondary signal system stimuli in individuals with high-degree acquired myopia.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://journals.chem-bio.com.ua/index.php/biology/issue/archive
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42289
ISSN: 2078-2357
Розташовується у зібраннях:Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. Т. 86. № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
6_Streltsova_Voloshyn_Omelianenko.pdf279,96 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.