Юкіо Мішіма як феномен японського націоналізму та культурної ідентичності післявоєнної Японії: історичний дискурс

Abstract

Бакалаврська робота присвячена комплексному історичному аналізу постаті Юкіо Мішіми як унікального суспільно-політичного та культурного феномену післявоєнної Японії в період з 1946 по 1970 роки. Актуальність дослідження зумовлена сучасним ренесансом правих ідей, посиленням націоналістичних тенденцій у японському соціумі та світовим інтересом до інтелектуального спадку митця, а також необхідністю інтеграції подібних складних біографічних кейсів у шкільний курс історії для розвитку критичного мислення та громадянської компетентності учнів. Метою праці є деконструкція ідеологічної еволюції Мішіми, виявлення передумов, етапів та наслідків формування його правого радикалізму в умовах післявоєнної американської окупації та соціокультурного зламу. Об’єктом дослідження виступає трансформація японського націоналізму та пошук нової ідентичності в другій половині ХХ століття, тоді як предметом є літературна, публіцистична та мілітаризована діяльність мислителя як інструмент спротиву вестернізації. Методологічну основу склали історико-генетичний, історико-типологічний, біографічний та порівняльний методи, а також дискурс-аналіз есеїстики та герменевтичний аналіз прози письменника. Структурно бакалаврська робота складається зі вступу, чотирьох логічно пов'язаних розділів (присвячених історіографії, зародженню світогляду у 1946–1959 рр., радикалізації та створенню «Татенокай» у 1960–1970 рр., а також методиці викладання теми в школі), висновків та списку використаних джерел із 85 найменувань. У результаті дослідження вперше в вітчизняній науці з позицій історизму доведено, що естетичні концепції Мішіми, зокрема культ тіла та смерті, були не просто творчим епатажем, а раціональною спробою реконструкції традиційного самурайського суспільства й захисту культурного коду від руйнівного впливу західного споживацтва. Практичне значення результатів полягає в можливості їх безпосереднього впровадження при створенні інтерактивних дидактичних матеріалів для 10–11 класів, розробці спецкурсів зі сходознавства, проведенні студентських наукових семінарів та подальшому дослідженні праворадикальних рухів Східної Азії.

The bachelor's thesis is devoted to a comprehensive historical analysis of the figure of Yukio Mishima as a unique socio-political and cultural phenomenon of post-war Japan in the period from 1946 to 1970. The relevance of the study is determined by the modern renaissance of right-wing ideas, the strengthening of nationalist tendencies in Japanese society, and the global interest in the intellectual legacy of the artist, as well as the need to integrate such complex biographical cases into the school history course for the development of students' critical thinking and civic competence. The aim of the study is to deconstruct Mishima's ideological evolution and to identify the preconditions, stages, and consequences of the formation of his right-wing radicalism in the conditions of the post-war American occupation and socio-cultural breakdown. The object of the study is the transformation of Japanese nationalism and the search for a new identity in the second half of the twentieth century, while the subject is the literary, journalistic, and paramilitary activity of the thinker as a tool of resistance to westernization. The methodological basis consists of historical-genetic, historical-typological, biographical, and comparative methods, as well as discourse analysis of the writer's essayistic works and hermeneutic analysis of his prose. Structurally, the bachelor's thesis consists of an introduction, four logically connected chapters (dedicated to historiography, the genesis of the worldview in 1946–1959, radicalization and the creation of "Tatenokai" in 1960–1970, as well as the methodology of teaching the topic in school), conclusions, and a list of references comprising 85 items. As a result of the study, for the first time in Ukrainian historiography from the standpoint of historicism, it is proven that Mishima's aesthetic concepts, in particular the cult of the body and death, were not merely a form of artistic provocation, but a rational attempt to revive traditional samurai values and protect the cultural code from the destructive influence of Western consumerism. The practical significance of the results lies in the possibility of their direct implementation when creating interactive didactic materials for grades 10–11, developing special courses in Oriental studies, conducting student scientific seminars, and further researching right-wing radical movements of East Asia.