«Відлига» крізь призму залученості громадськості до міждержавних відносин (на матеріалах Українського товариства дружби та культурного зв’язку з зарубіжними країнами)

Abstract

Метою статті є визначення співвідношення нових напрямів та форм роботи громад ської організації в добу «відлиги» з традиційними практиками, притаманними радянському тоталіта ризму. Методологія дослідження ґрунтується на цивілізаційному підході до осмислення історичного процесу й доповнюється людиноцентричними підходами. У роботі використано як загальнонаукові принципи (об’єктивності, системності, аналізу), так і спеціально-історичні – порівняльно-історич ний, історико-джерелознавчий тощо. Особливістю дослідження є його опертя на матеріали архів ного фонду Українського товариства дружби та культурних зв’язків із зарубіжними країнами, зна чна частина яких вводиться до наукового обігу вперше. Наукова новизна зумовлена як розширенням джерельної бази, так і спробою обґрунтувати наявність соціальних та культурних трансформацій в українському суспільстві окресленого періоду. Висновки. Період «відлиги» досліджено крізь призму залучення громадськості до реалізації суспільно-політичних завдань, що сприяло формуванню супере чливого образу цього історичного етапу. З одного боку, зберігалася жорстка підпорядкованість пар тійним рішенням, домінування компартійної оптики у трактуванні внутрішніх і зовнішніх проблем, з іншого, – простежується прагнення до демонстрації «демократизації» радянського суспільства та посилення ролі громадськості.

The purpose of the article is to determine the correlation of new directions and forms of work of a public organization during the “thaw” era with traditional practices inherent in Soviet totalitarianism. The research methodology is based on a civilizational approach to understanding the historical process and is complemented by human-centered approaches. The work uses both general scientific principles (objectivity, systematicity, analysis) and special historical principles – comparative historical, historical, and source stud ies, etc. The peculiarity of the study is its reliance on materials from the archival fund of the Ukrainian Society for Friendship and Cultural Relations with Foreign Countries, a significant part of which is being introduced into scientific circulation for the first time. The scientific novelty is due to both the expansion of the source base and the attempt to substantiate the presence of social and cultural transformations in the Ukrainian society of the outlined period. Conclusions. The “thaw” period has been studied through the prism of public involvement in the implementation of socio-political tasks, which has contributed to the formation of a contradictory image of this historical stage. On the one hand, strict subordination to the party decisions was maintained, the dominance of the Communist Party’s optics in the interpretation of internal and external problems, on the other hand, there was a desire to demonstrate the “democratization” of Soviet society and strengthen the role of the public.