Регіональний вимір адаптації депортованих з Польщі українців у світлі новітніх історіографічних досліджень

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану вивчення проблеми депор тації українського населення з Польщі до УРСР у 1944–1946 роках крізь призму регіональних особли востей адаптації та соціально-економічних наслідків. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) та спеціально-істо ричних (історико-генетичного, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного), а також міждис циплінарного підходу із залученням інструментарію соціології, демографії, етнології та усної історії. Обґрунтовано, що попри значну увагу дослідників до політико-правових аспектів Люблінської угоди та демографічних параметрів переселення, питання довгострокової інтеграції депортованих у нових сус пільно-економічних умовах, особливо на рівні окремих областей, залишаються фрагментарно висвіт леними. Проаналізовано внесок новітніх студій, зокрема мікроісторичних досліджень, які уможлив люють реконструкцію повсякденного досвіду переселенців. Окрему увагу приділено історіографічному дискурсу навколо термінологічного визначення подій та методологічним підходам до вивчення транс формації етнокультурної ідентичності лемків, надсянців, бойків та холмщаків. Висновок зроблено про необхідність подальшого заглиблення в регіональну специфіку адаптаційних процесів на основі залучення неопублікованих архівних джерел та матеріалів усної історії.

The article presents a comprehensive analysis of the current state of research on the deporta tion of the Ukrainian population from Poland to the Ukrainian SSR in 1944–1946 through prism of regional peculiarities of adaptation and socio-economic consequences. The research methodology is based on a com bination of general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, generalisation) and special historical methods (historical-genetic, historical-comparative, problem-chronological), as well as an interdisciplinary approach involving the tools of sociology, demography, ethnology and oral history. It is substantiated that despite considerable attention of researchers to the political and legal aspects of the Lublin Agreement and the demographic parameters of the resettlement, the issues of long-term integration of the deported persons into new socio-economic conditions, especially at the level of individual regions, remain fragmentarily covered. The contribution of recent studies, in particular microhistorical research, which enables the reconstruction of the everyday experience of the displaced persons, is analysed. Special attention is paid to the historiographical discourse around the terminological definition of the events and methodological approaches to studying the transformation of the ethno-cultural identity of the Lemkos, Nadsyannians, Boikos and Kholmshchyna residents. It is concluded that further in-depth study of the regional specificity of adaptation processes is necessary through the involvement of unpublished archival sources and oral history materials.