Толерантність до невизначеності як когнітивно-стильова характеристика особистості старшокласника

Abstract

У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження толерантності до невизначеності як когнітивно-стильової характеристики особистості старшокласників в умовах зростання соціальної та освітньої нестабільності. Актуальність дослідження зумовлена підвищенням психологічного навантаження на учнів та необхідністю пошуку ефективних ресурсів їх адаптації до ситуацій новизни, складності й суперечливості. Толерантність до невизначеності розглянуто як психологічний ресурс, що забезпечує когнітивну гнучкість, емоційну стабільність і здатність до прийняття рішень. Метою дослідження є визначення особливостей прояву толерантності та інтолерантності до невизначеності у старшокласників. У дослідженні взяли участь 46 учнів закладів загальної середньої освіти. Для збору емпіричних даних використано опитувальник інтолерантності до невизначеності С. Баднера та шкалу толерантності до невизначеності Д. МакЛейна (MSTAT-I). Проаналізовано середньогрупові та рівневі показники інтолерантності до невизначеності за компонентами новизни, складності та суперечливості, а також загальний рівень толерантності до невизначеності. Встановлено, що більшості старшокласників притаманний середній рівень толерантності до невизначеності, що свідчить про відносно сформовану здатність адаптивно реагувати на неоднозначні ситуації. Водночас виявлено групу учнів із високим рівнем інтолерантності до складності та суперечливості, що може ускладнювати процеси адаптації. Зроблено висновок про те, що толерантність до невизначеності перебуває на етапі становлення та потребує цілеспрямованого розвитку в освітньому середовищі. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з вивченням толерантності до невизначеності як ресурсу психологічної адаптації особистості в умовах соціальних змін.

The article presents the results of a theoretical analysis and an empirical study of tolerance of uncertainty as a cognitive-style characteristic of high school students’ personality under conditions of increasing social and educational instability. The relevance of the study is determined by the growing psychological burden on students and the need to identify effective resources for their adaptation to situations of novelty, complexity, and contradiction. Tolerance of uncertainty is considered as a psychological resource that ensures cognitive flexibility, emotional stability, and decision-making ability. The aim of the study is to determine the peculiarities of tolerance and intolerance of uncertainty among high school students. The study involved 46 students of general secondary education institutions. The Budner Intolerance of Ambiguity Scale and McLain’s Tolerance of Ambiguity Scale (MSTAT-I) were used to collect empirical data. The average and level-based indicators of intolerance of uncertainty were analyzed according to the components of novelty, complexity, and contradiction, as well as the overall level of tolerance of uncertainty. It was found that most high school students demonstrate a moderate level of tolerance of uncertainty, indicating a relatively developed ability to respond adaptively to ambiguous situations. At the same time, a group of students with a high level of intolerance to complexity and contradiction was identified, which may complicate adaptation processes. It is concluded that tolerance of uncertainty is in the process of formation and requires purposeful development within the educational environment. Prospects for further research are outlined, particularly in relation to studying tolerance of uncertainty as a resource for psychological adaptation under conditions of social change.