Нормативно-правова база матеріального забезпечення працівників освіти в Другій Речі Посполитій (1919–1920 рр.)

Abstract

Мета статті – проаналізувати нормативно-правову базу матеріального забезпе чення працівників освіти в Другій Речі Посполитій упродовж 1919–1920 рр., визначити основні зако нодавчі акти та їхні зміни, проаналізувати механізми виплати пенсій, надбавок і надзвичайних пре мій, а також оцінити вплив цих нормативних рішень на соціальний статус і матеріальний добробут освітянського корпусу в умовах повоєнного часу. Методологія дослідження проводилося на основі комплексного історико-правового підходу. Використано історико-юридичний метод для аналізу зако нів, постанов та урядових актів, що регламентували пенсії, надбавки та премії освітянам, Доку ментальний аналіз офіційних видань дав змогу встановити точний зміст і структуру нормативних актів, а системний підхід забезпечив цілісне уявлення про механізми фінансового забезпечення освітян та їх соціальний вплив. Застосування кількісних методів дало змогу оцінити розміри надбавок і пенсій у різних категоріях отримувачів, що сприяло комплексному розумінню рівня матеріального забезпе чення педагогічного корпусу в післявоєнний період. Наукова новизна статті полягає в дослідженні впливу нормативно-правових рішень на соціальний статус та матеріальне становище працівників освіти в повоєнний період. Уперше в українській історіографії узагальнено категорії отримувачів допомоги та встановлено закономірності розрахунку надбавок і премій для різних груп освітян. Вис новки. Дослідження показало, що матеріальне забезпечення працівників освіти в Другій Речі Посполи тій у 1919–1920 рр. регламентувалося комплексом нормативно-правових актів, серед яких ключовими були закони від 31 липня 1919 р., 8 січня 1920 р., 27 січня 1920 р. та 5 березня 1920 р. Вони визначали пенсії, надбавки за високу ціну та надзвичайні премії для різних категорій освітян, а також для їхніх удів і сиріт. Законодавство передбачало диференційований підхід до отримувачів допомоги залежно від сімейного стану, кількості дітей та категорії працівників освіти, що свідчить про соціальну спря мованість політики держави. Упроваджені нормативні акти мали вагоме значення для стабілізації соціального становища працівників освіти, забезпечення їхнього матеріального добробуту та підви щення професійної мотивації в умовах післявоєнної економічної кризи. Проведене дослідження сприяє поглибленню розуміння правових і соціально-економічних аспектів становлення системи матеріаль ного забезпечення педагогів у міжвоєнній Польщі досліджуваного періоду.

The purpose of the article is to analyze the regulatory and legal framework of material support for educational workers in the Second Polish Republic during 1919–1920, to identify the main legislative acts and their amendments, to examine the mechanisms for the payment of pensions, allowances, and extraordinary bonuses, and to assess the impact of these legal decisions on the social status and material well-being of the teaching staff in the post-war period. The research methodology is based on a comprehensive historical and legal approach. The historical-legal method was applied to analyze laws, decrees, and government acts regu lating pensions, allowances, and bonuses for educators. Documentary analysis of official publications allowed the identification of the exact content and structure of the regulatory acts, while a systematic approach pro vided a holistic understanding of the mechanisms of financial support for educators and their social impact. Quantitative methods were employed to estimate the size of allowances and pensions across different cate gories of recipients, contributing to a comprehensive understanding of the level of material support for the teaching staff in the post-war period. The scientific novelty of the article lies in examining the influence of regulatory and legal decisions on the social status and financial situation of educational workers in the post war period. For the first time in Ukrainian historiography, the categories of aid recipients have been system atized, and the patterns of calculating allowances and bonuses for different groups of educators have been established. Conclusions. The study demonstrated that material support for educational workers in the Second Polish Republic in 1919–1920 was regulated by a set of legislative acts, among which the key ones were the laws of July 31, 1919, January 8, 1920, January 27, 1920, and March 5, 1920. These acts determined pensions, high-cost-of-living allowances, and extraordinary bonuses for various categories of educators, as well as for their widows and orphans. Legislation provided a differentiated approach to recipients depending on marital status, number of children, and category of education worker, reflecting the social orientation of state policy. The implemented legal acts played an important role in stabilizing the social situation of educators, ensuring their material well-being, and enhancing professional motivation amid the post-war economic crisis. This research contributes to a deeper understanding of the legal and socio-economic aspects of the formation of the system of material support for teachers in interwar Poland.