Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39994
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАнісімова, Людмила-
dc.contributor.authorПетренко, Анна-
dc.date.accessioned2026-03-20T08:11:33Z-
dc.date.available2026-03-20T08:11:33Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationАнісімова Л., Петренко А. Репрезентація урбаністичного простору в романі «Мангеттен» Джона Дос Пассоса: антропологічна й екокритична перспективи // Studia Methodologica. Тернопіль ; Кєльце : Гельветика, 2025. Вип. 60. С. 271-284. DOI : https://doi.org/10.32782/2307-1222.2025-60-24uk_UA
dc.identifier.issn2307-1222-
dc.identifier.urihttps://journals.tnpu.ternopil.ua/index.php/sm/issue/view/159-
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39994-
dc.description.abstractСтаттю присвячено дослідженню репрезентації урбаністичного простору в романі «Мангеттен» («Manhattan Transfer») визначного американського письменника-модерніста Дж. Дос Пассоса (18961970). Роман був опублікований у 1925 р. й визнаний одним із ключових художніх творів початку ХХ ст., проте в літературознавстві вкрай мало праць, присвячених його вивченню, і переважно в контексті наратології та інтермедіальності. Об’єктом нашого дослідження став роман у перекладі українською Марії Лисиченко, опублікований під назвою «Менгеттен» на початку 1933 р. в орфографії відомого українського правопису 1928 р., позбавленого штучно нав’язаних «зросійщених» мовних норм. Метою розвідки є переосмислення порушеної у творі проблематики з перспективи сучасної екокритики та літературної антропології. Місцем дії найвідоміших романів Дос Пассоса є великі американські міста, насамперед Нью-Йорк і Чикаго, проте автора можна класифікувати як антиурбаніста через зображення недоліків мегаполісів на початку ХХ ст. (побічні ефекти індустріалізації, наслідки стрімкого розвитку прогресу, збільшення розриву між рівнем життя бідних і багатих, криза культури, перенаселення, жахливі умови праці, втрата сенсу життя та ціннісних орієнтирів тощо). Основним для модерністської літератури був конфлікт між вірою у прогрес та страх перед дегуманізацією, тож утілення цієї дихотомії було теж проаналізовано. Також стрімкий розвиток міст спричинив утвердження радикального індивідуалізму, що підсилювалося конфліктом із новим феноменом – «людиною маси». На прикладі досліджуваного роману встановлено, як урбанізований простір мегаполісу дуже швидко поглинає та усереднює усіх, хто з такими зусиллями і величезними надіями на краще життя потрапив до Нью-Йорка. Окрему увагу приділено вивченню символіки та функції кольорів, звуків, запахів, аналізу описів урбаністичних ландшафтів та нечисленних природних об’єктів.uk_UA
dc.description.abstractThe article explores the representation of urban space in the novel Manhattan Transfer by the prominent American modernist writer John Dos Passos (1896–1970). Published in 1925, the novel is recognized as one of the key works of early 20th-century fiction. Nevertheless, it has received relatively little literary critical attention, primarily within the framework of narratology and intermediality. The object of our research is the Ukrainian translation of the novel by Mariia Lysychenko, which appeared under the title Menhetten in early 1933, and was rendered in the orthography of the well-known 1928 Ukrainian spelling reform, free from artificially imposed russified norms. The aim of this study is to reframe the issues raised in the text from the perspectives of contemporary ecocriticism and literary anthropology. The settings of Dos Passos’s most famous novels are large American cities, primarily New York and Chicago. Yet the author may be regarded as an anti-urbanist due to his depiction of the drawbacks of metropolises in the early 20th century (the side effects of industrialization, the consequences of rapid technological progress, the widening gap between rich and poor, cultural crisis, overpopulation, appalling working conditions, loss of meaning in life and value orientations, etc.). The conflict between faith in progress and the fear of dehumanization was a central concern of modernist literature, and the embodiment of this dichotomy is also examined. Furthermore, the rapid development of cities gave rise to radical individualism, which was intensified by the confrontation with a new phenomenon – the «mass man». Based on the novel, the study demonstrates how the urbanized space of the metropolis swiftly absorbs and levels those who, with great effort and high hopes for a better life, arrived in New York. Special attention is devoted to the symbolism and function of colors, sounds, and smells, as well as the analysis of descriptions of urban landscapes and numerous natural objects.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherГельветикаuk_UA
dc.subjectамериканський модернізмuk_UA
dc.subjectурбаністичний простірuk_UA
dc.subjectобраз міста Нью-Йоркаuk_UA
dc.subjectлітературна антропологіяuk_UA
dc.subjectекокритикаuk_UA
dc.subjectсимволіка кольоруuk_UA
dc.subjectприродне/культурнеuk_UA
dc.subjectіндивідуальне/масовеuk_UA
dc.subjectаmerican modernismuk_UA
dc.subjecturban spaceuk_UA
dc.subjectthe image of New York Cityuk_UA
dc.subjectliterary anthropologyuk_UA
dc.subjectecocriticismuk_UA
dc.subjectsymbolism of colouruk_UA
dc.subjectindividual/massuk_UA
dc.subjectnatural/artificialuk_UA
dc.titleРепрезентація урбаністичного простору в романі «Мангеттен» Джона Дос Пассоса: антропологічна й екокритична перспективиuk_UA
dc.title.alternativeTHE REPRESENTATION OF URBAN SPACE IN JOHN DOS PASSOS’S NOVEL MANHATTAN TRANSFER: ANTHROPOLOGICAL AND ECOCRITICAL PERSPECTIVESuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Studia Methodologica. Вип. 60

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
23_ANISIMOVA_PETRENKO.pdf361,2 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.