Роль та особливості творення та перекладу військової лексики

Abstract

У статті розглянуто роль, особливості творення та перекладу військової лексики й неологізмів у сучасному мовному просторі. Акцент зроблено на динамічних процесах формування військової термінології, що зумовлені як технічним прогресом, так і змінами у соціально-політичному контексті, зокрема подіями, пов’язаними з воєнними конфліктами останніх років. Проаналізовано основні джерела появи нових військових термінів і неологізмів: інноваційні технології у сфері озброєння, медійний дискурс, соціальні мережі, а також вплив розмовного мовлення та Інтернет-комунікації на формування експресивних лексичних одиниць. Окреслено провідні словотвірні моделі, зокрема запозичення, калькування, абревіації, семантичні зрушення, що сприяють збагаченню лексичної системи мови та відображають актуальні суспільні процеси. Окрему увагу приділено проблемі перекладу новітніх військових одиниць, зокрема труднощам відтворення національно маркованих і експресивно забарвлених неологізмів («рашизм», «бавовна», «орки») засобами англійської мови. Проаналізовано типові стратегії перекладу таких одиниць: транскрибування, калькування, описовий переклад, адаптацію та визначено критерії їх вибору залежно від комунікативного контексту, функціонального навантаження і прагматичної мети тексту. Зазначено, що переклад військової лексики потребує не лише лінгвістичної компетентності, а й знання культурних, політичних і дискурсивних особливостей мовного середовища. Зроблено висновок, що військова лексика виконує не лише номінативну, а й соціокультурну, ідентифікаційну та ідеологічну функцію, відображаючи колективний досвід народу в умовах війни. Подальші дослідження у цій сфері мають бути спрямовані на укладання багатомовних термінологічних глосаріїв, розроблення методичних рекомендацій для перекладачів і вдосконалення перекладацьких стратегій, що забезпечать адекватність та точність відтворення військової термінології у міжмовній комунікації.

The article examines the role, features, and specific characteristics of the formation and translation of military vocabulary and neologisms in the modern linguistic space. Particular attention is paid to the dynamic processes of military terminology development, which are influenced by technological progress as well as socio-political changes, especially those related to recent armed conflicts. The paper analyzes the main sources of new military terms and neologisms: innovative technologies in the field of weaponry, media discourse, social networks, and the impact of colloquial speech and online communication on the creation of expressive lexical units. The study outlines the main word-formation models – borrowing, calquing, abbreviation, and semantic shift – that contribute to the enrichment of the lexical system and reflect current social and cultural processes. Special attention is given to the problem of translating newly formed military units, particularly the difficulties of rendering nationally marked and emotionally charged neologisms such as rashism, cotton (as a euphemism for explosion), and orcs into English. The article analyzes common translation strategies – transcription, calquing, descriptive translation, and adaptation – and determines the criteria for their use depending on the communicative context, functional purpose, and pragmatic orientation of the text. It is emphasized that the translation of military vocabulary requires not only linguistic competence but also awareness of the cultural, political, and discursive specifics of the target language environment. The study concludes that military vocabulary performs not only a nominative but also a sociocultural, identificational, and ideological function, reflecting the collective experience and worldview of society in wartime. Further research in this field should focus on compiling multilingual terminological glossaries, developing methodological recommendations for translators, and improving translation strategies that ensure the accuracy and adequacy of military terminology transfer in cross-linguistic communication.