Цінності та права людини як основа міжкультурного діалогу в сучасному світі

Abstract

У сучасному світі, позначеному гіпертрофованими процесами глобалізації, поліцентричної фрагментації та когнітивної дисонансності між цивілізаційними матрицями, міжкультурний діалог актуалізується як фундаментальний механізм гармонізації міжетнічних, міжрелігійних та міжцивілізаційних взаємодій. Цінності та права людини виступають метафізичним і аксіологічним базисом для формування нормативно-етичних моделей комунікації, що здатні компенсувати конфліктогенність цивілізаційних розломів. У дослідженні окреслено мету комплексного декодування прав людини як універсального аксіологічного вектора, здатного утримувати баланс між універсалізмом та релятивізмом у контексті міжкультурної синергії. Концептуалізація цього феномену здійснюється через призму інтеграції етичного космополітизму із локальною культурною партикулярністю. Епістемологічний каркас дослідження побудовано на основі синтетичної інтеграції структурного герменевтизму, трансдисциплінарного підходу та критико-діалектичного аналізу. Застосовано також методологічний інструментарій аксіологічного плюралізму, що уможливлює аналіз феноменів цінностей крізь призму комплементарності глобального та локального. Доведено, що права людини функціонують як метафорична «універсальна граматика», котра модулює параметри міжкультурного полілогу, спрямованого на редукцію міжцивілізаційних антагонізмів. Проаналізовано амбівалентність універсалістських наративів у контексті їхньої імплементації в локалізованих культурних дискурсах. Виявлено, що міжкультурний діалог є не лише феноменом консенсусу, а й процесом динамічної рефлексії, спрямованої на визнання легітимності іншості. Установлено, що цінності й права людини є онтологічним підґрунтям для побудови аксіологічного простору, який забезпечує гармонізацію міжкультурних комунікацій. Висвітлено необхідність збереження рівноваги між нормативною універсальністю прав людини та контекстуальною релятивністю їхньої адаптації. Такий підхід відкриває перспективи етичної інклюзивності, яка сприяє консолідації у полікультурному світі. Права людини концептуалізуються як феноменологічний інтегратор етичного та правового універсуму, який трансформує парадигми міжцивілізаційної взаємодії. Акцент зроблено на трансцендентальному потенціалі цінностей як об’єднавчому механізмі в умовах асиметричної взаємодії локального і глобального.

In the modern world, characterized by hypertrophied processes of globalization, polycentric fragmentation, and cognitive dissonance between civilizational matrices, intercultural dialogue emerges as a fundamental mechanism for harmonizing interethnic, interreligious, and intercivilizational interactions. Human values and rights serve as the metaphysical and axiological foundation for forming normative-ethical communication models capable of mitigating the conflictogenic nature of civilizational fractures. This study outlines the goal of a comprehensive decoding of human rights as a universal axiological vector capable of maintaining a balance between universalism and relativism in the context of intercultural synergy. The conceptualization of this phenomenon is carried out through the prism of integrating ethical cosmopolitanism with local cultural particularity. The epistemological framework of the research is based on the synthetic integration of structural hermeneutics, a transdisciplinary approach, and critical-dialectical analysis. Methodological tools of axiological pluralism are also employed, enabling the analysis of value phenomena through the lens of complementarity between the global and the local. It has been demonstrated that human rights function as a metaphorical “universal grammar” that modulates the parameters of intercultural polylogue aimed at reducing intercivilizational antagonisms. The study analyzes the ambivalence of universalist narratives in the context of their implementation in localized cultural discourses. It reveals that intercultural dialogue is not only a phenomenon of consensus but also a process of dynamic reflection aimed at recognizing the legitimacy of otherness. The research establishes that values and human rights form the ontological basis for constructing an axiological space that ensures the harmonization of intercultural communications. The necessity of maintaining a balance between the normative universality of human rights and the contextual relativity of their adaptation is highlighted. This approach opens up prospects for ethical inclusivity, contributing to consolidation in a multicultural world. Human rights are conceptualized as a phenomenological integrator of the ethical and legal universe that transforms the paradigms of intercivilizational interaction. The study emphasizes the transcendental potential of values as a unifying mechanism under conditions of asymmetrical interaction between the local and the global.