Педагогічна наступність у системі дошкільної та початкової освіти: теоретичні та практичні підходи до забезпечення безперервності навчання

Abstract

Кваліфікаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням, присвяченим проблемі забезпечення педагогічної наступності між дошкільною та початковою ланками освіти як важливої умови безперервного розвитку дитини. У роботі проаналізовано науково-теоретичні підходи до розуміння поняття «педагогічна наступність», визначено психологічні та вікові особливості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, що впливають на організацію освітнього процесу при переході до школи. У дослідженні розкрито принципи й механізми педагогічної наступності, охарактеризовано сучасні моделі забезпечення безперервності навчання та узгодженості методів і змісту освіти. Розроблено та експериментально перевірено модель педагогічної наступності, спрямовану на полегшення адаптації дітей до умов початкової школи, формування навчальної мотивації та ключових компетентностей. Представлено результати констатувального та контрольного етапів експерименту, які засвідчили підвищення рівня психолого-педагогічної готовності дітей до шкільного навчання. Подальшого розвитку набули підходи до організації педагогічної взаємодії між вихователями та учителями початкових класів, а також методичні рекомендації щодо створення узгодженого освітнього середовища, що забезпечує успішний перехід дітей від дошкільної до початкової освіти.

The qualification paper is a theoretical and experimental study devoted to the issue of pedagogical continuity between preschool and primary education as an essential component of a child’s continuous development. The research analyzes scientific and theoretical approaches to defining “pedagogical continuity” and outlines psychological and age-related characteristics of preschool and primary school children that determine the specifics of the educational process during the transition to school. The study reveals the principles and mechanisms of pedagogical continuity, characterizes modern models of ensuring coherence in educational content, methods, and pedagogical approaches. A model of pedagogical continuity was developed and experimentally tested to support children’s adaptation to primary school and the formation of key competencies and learning motivation. The results of the initial and final stages of the experiment demonstrate a significant improvement in children’s readiness for systematic schooling. The research further develops approaches to organizing effective cooperation between preschool educators and primary school teachers, as well as methodological recommendations for creating a coordinated educational environment that supports a successful transition from preschool to primary education.