Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу в кризових умовах

Abstract

Повномасштабне вторгнення, масові вимушені переміщення, загрози життю й здоров’ю, травматичний досвід сприяють поширенню складних емоційних станів, психологічної напруги та стресових розладів серед учасників освітнього процесу. Найбільш вразливими у таких умовах є здобувачі вищої освіти, які потребують особливої уваги та підтримки. Нестабільність, відчуття небезпеки, втрата звичного життєвого укладу, розрив соціальних зв’язків, тривожність і невизначеність щодо майбутнього ускладнюють процес навчання, знижують мотивацію та впливають на психосоціальне здоров’я здобувачів. У статті висвітлено проблему психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу в кризових умовах як одного з ключових чинників адаптації, збереження психосоціального здоров’я, професійного становлення та саморозвитку. Проаналізовано основні психоемоційні виклики, зумовлені кризовими ситуаціями та представлено підходи до організації психосоціальної підтримки в закладах вищої освіти (кризове консультування, психоедукація, розвиток резильєнтності, мотиваційне інтерв’ювання, міждисциплінарний підхід), що забезпечують цілісну підтримку учасників освітнього процесу. Окрема увага приділена формуванню підтримувального та безпечного освітнього середовища. Запропоновано конкретні механізми впровадження психосоціальної підтримки в кризових умовах, зокрема, трансформація освітнього середовища для адаптації здобувачів (модифікація програм, індивідуальна траєкторія навчання; створення центру психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу; навчання викладачів основам кризового реагування; впровадження платформ електронного навчання із ресурсами для самодопомоги; сприяння до постійної взаємодії усіх учасників освітнього процесу; індивідуальні психологічні консультації, тренінгові заняття та інші); співпраця із неурядовими організаціями, які надають психосоціальну підтримку. Перспективні напрями дослідження автори вбачають в оцінці якості надання психосоціальної підтримки здобувачам в умовах закладу вищої освіти за допомогою емпіричних методів.

Full-scale invasion, mass forced displacement, threats to life and health, and traumatic experiences contribute to the spread of complex emotional states, psychological stress, and stress disorders among participants in the educational process. The most vulnerable in such conditions are higher education students, who require special attention and support. Instability, a sense of danger, loss of the usual way of life, the breakdown of social ties, anxiety and uncertainty about the future complicate the learning process, reduce motivation and affect the psychosocial health of students. The article highlights the problem of psychosocial support for participants in the educational process in crisis conditions as one of the key factors in adaptation, preservation of psychosocial health, professional formation and self-development. The main psycho-emotional challenges caused by crisis situations are analyzed and approaches to organizing psychosocial support in higher education institutions are presented (crisis counseling, psychoeducation, resilience development, motivational interviewing, interdisciplinary approach), which ensure holistic support for participants in the educational process. Special attention is paid to the formation of a supportive and safe educational environment. Specific mechanisms for implementing psychosocial support in crisis conditions are proposed, in particular, the transformation of the educational environment for the adaptation of applicants (modification of programs, flexible schedules; creation of centers for psychosocial support of participants in the educational process; training of teachers in the basics of crisis response; implementation of e-learning platforms with resources for self-help; promotion of constant interaction of all participants in the educational process; individual psychological consultations, training sessions, group classes, medical and social counseling, preventive measures and educational activities to prevent negative phenomena; use of pedagogical technologies); cooperation with non-governmental organizations that provide psychosocial support. The authors see promising areas of research in assessing the quality of providing psychosocial support to applicants in a higher education institution using empirical methods.