Трансформація первинних стратегій видів роду Gentiana L. у високогірних ценозах Українських Карпат

Abstract

Наведено результати аналізу зміни диференціальних (онтогенез, вікова, просторова, віталітетна структури, тип самопідтримання) та інтегральних (індекс відновлення, тип стратегії) ознак стратегій популяцій рідкісних високогірних видів роду Gentiana L. (Gentiana lutea L., Gentiana punctata L., Gentiana acaulis L.), умови росту яких в Українських Карпатах відрізняються за інтенсивністю пасторального та рекреаційного навантаження, ступенем сильватизації і задерніння ґрунту. Показано, що досліджені види характеризуються різними типами первинних стратегій: G. luteа належить до K-стратегів, G. punctata – до K-S-типу, а G. acaulis – до S-R- типу. Тривала антропогенна трансформація високогірних ценозів Українських Карпат ослабила прояв ознак первинних типів стратегій видів. За росту в заповідних умовах, де популяції G. luteа піддаються слабкому стресу та слабким порушенням, вони набувають ознак K-S–типу (п. Лемська) або K-R –типу (г. Піп Іван Мармароський). Первинний тип стратегії виду G. punctata у заповідних умовах трансформується у K-S-R–тип (г. Піп Іван Мармароський), а стратегія G. acaulis змінюється на S–тип (г. Брескул). За збереження оптимальних абіотичних і фітоценотичних умов росту, але посилення процесів вилучення біомаси особин з популяції стратегія виду G. luteа змінюється на К-R–тип (гг. Шешул–Павлик), а у субпопуляції G. acaulis (г. Піп Іван Мармароський) ще більше посилюються ознаки стрес-толерантного типу. Нами встановлено, що в умовах сильного стресу та сильних порушень, які характеризуються посиленням процесів сильватизації, задерніння ґрунту у поєднанні з вилученням біомаси особин, посилюється прояв ознак стрес-толерантного типу стратегії у популяціях усіх видів. Це призводить також до поступового зниження щільності рослин, зменшення площі популяційного ареалу та, відповідно, поступового згасання популяцій. Ці процеси зафіксовано в оселищі виду G. luteа на г. Ворожеска, у місцях росту виду G. punctata на г. Татул і г. Ворожеска, а також у локалітетах виду G. аcaulis на горах Говерла, Туркул, Ребра.

The study presents an analysis of changes in differential (ontogenetic, age-related, spatial, vital structural, and self-supporting) and integral (recovery index, strategy type) characteristics of population strategies in rare alpine species of the genus Gentiana L. (Gentiana lutea L., Gentiana punctata L., Gentiana acaulis L.). These species grow in the Ukrainian Carpathians under varying degrees of pastoral and recreational pressure, soil silting, and sodification. The results demonstrate that the studied species exhibit distinct primary strategy types: G. lutea is classified as a K-strategist, G. punctata belongs to the K-S-type, and G. acaulis to the S-R-type. Long-term anthropogenic transformation of the high-altitude ecosystems in the Ukrainian Carpathians has weakened the manifestation of these primary strategy types. Under protected conditions, where G. lutea populations experience low stress and minimal disturbance, they tend to acquire characteristics of the K-S-type (Lemska) or K-R-type (Pip Ivan Marmarosky). The primary strategy of G. punctata shifts to K-S-R-type (Pip Ivan Marmarosky), while G. acaulis transitions to an S-type strategy (Breskul). When optimal abiotic and phytocoenotic conditions are maintained but biomass extraction from the population increases, the strategy of G. lutea shifts to K-R-type (Sheshul-Pavlik), while stresstolerant traits become more pronounced in the G. acaulis subpopulation (Pip Ivan Marmarosky). Our findings indicate that under severe stress and high disturbance, characterized by intensified silting and soil sodification, combined with increased biomass removal, populations of all species exhibit a heightened stress-tolerant strategy. This process leads to a gradual decline in plant density, a reduction in population range, and ultimately, progressive population decline. These trends have been documented in the G. lutea habitat on Vorozheska Mountain, in G. punctata habitats on Tatul and Vorozheska Mountains, as well as in G. acaulis populations on Hoverla, Turkul, and Rebra Mountains.