Розвиток резильєнтності майбутніх педагогів як способу подолання життєвих і професійних труднощів в умовах воєнного стану

Abstract

Дослідження присвячено проблемі розвитку резильєнтності майбутніх педагогів під час війни. Проаналізовано різні підходи до трактування поняття «резильєнтність» у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, підкреслено важливість одночасного розвитку резильєнтності і стресостійкості. Визначено аспекти діяльності для розвитку резильєнтності майбутніх педагогів: формування навичок конструктивної взаємодії й асертивної поведінки; розвиток здатності адаптувати життєві і професійні плани та стратегії їх досягнення до ускладнених умов життя; опанування техніками саморегуляції емоційного стану; пошук внутрішніх ресурсів стресостійкості; розвиток позитивного мислення; оволодіння технологіями лайф-менеджменту. Представлено досвід діяльності щодо вирішення означених завдань у процесі читання психолого-педагогічних дисциплін та у межах діяльності Центру педагогічного консалтингу.

The study is devoted to the problem of developing resilience in future teachers during wartime. Various approaches to interpreting the concept of "resilience" in domestic and foreign scientific literature are analyzed, emphasizing the importance of simultaneously developing resilience and stress resistance. The key aspects of activities aimed at fostering resilience in future teachers are identified, including the formation of constructive interaction skills and assertive behavior; the development of the ability to adapt life and professional plans and strategies to challenging life conditions; mastering techniques of emotional self-regulation; searching for internal stress resistance resources; cultivating positive thinking; and acquiring life management technologies. The study presents practical experience in addressing these tasks through the teaching of psychological and pedagogical disciplines and within the activities of the Pedagogical Consulting Center.