Мерцішор – фольклорно-етнографічна специфіка локальної традиції

Abstract

Мерцішор – традиційне свято, характерне для Румунії, Республіки Молдови й інших країн Балканського півострова, яке святкується 1 березня і є одним із важливих елементів культурної ідентичності цих народів. У статті розглядаються різні аспекти мерцішора, починаючи з його історії та етимології. З’ясовано, що мерцішор має глибокі історичні корені, пов’язані з римськими доісторичними віруваннями й аграрними практиками вищезгаданих народів. Це свято знаменує початок весни, відродження природи та пов’язане з носін- ням мерцішорів. Вони створюються й носяться згідно з низкою ритуалів. Мерці- шор – шнурок, сплетений із двох кручених ниток білого та червоного кольорів. Виявлено, що до XIX століття для виготовлення мерцішорів використовувалися й інші кольори: чорний, синій, жовтий, зелений тощо. Встановлено, що кольо- рова гама мерцішора мала кілька варіантів навіть у межах однієї етнічної спіль- ноти. Нині мерцішор виготовляють майже суто із червоних і білих ниток, з вико- ристанням різних технік і матеріалів і збереженням давніх мотивів, які колись мали міфічно-магічний заряд і були поширені в народному мистецтві. Червоний колір символізує жіноче начало, а білий – чоловіче. Скручені червоно-білі нитки мерцішора символізують єдність протилежностей. Ця прикраса служить своєрід- ним амулетом, оберегом для тих, хто його носить; захищає свого носія від зуро- чення, злих сил, хвороб, приносить йому здоров’я та щастя. Мерцішори носять усі, незалежно від віку, але особливо їх носить молодь. Традиційно люди носили мерцішор на шиї, зап’ястях, на безіменному пальці, на талії, на нозі, заплете- ним у волосся. Після Другої світової війни мерцішор прикріплюють до одягу й носять на грудях, в області серця. Зараз уважається, що мерцішор утратив деякі ритуальні функції, не так сильно захищає тіло людини через нові тенденції його носіння. Згідно з народними традиціями, мерцішор прикріплювали і домашній худобі, вішали на двері, вікна, знаряддя праці. У роботі також висвітлюються ритуали прощання з оберегом, інші звичаї, пов’я- зані з 1 березня, які практикують балканські народи: очисні обряди (прибирання будинків і господарства); молитви Богу, щоб уродила нива тощо. З’ясовано, що традиції мерцішора в народів Балканського півострова мають регіональні осо- бливості. Встановлено, що, незважаючи на глобалізацію та вплив зовнішніх куль- тур, мерцішор зберігає свою популярність і нині. Це свідчить про те, що навіть в умовах сучасного світу традиції можуть адаптуватися до нових реалій, відігра- вати важливу роль у культурному житті громад. Ця культурна традиція внесена до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що є доказом того, що народи Балкан цінують цю спадщину, ідентифікують себе з нею та передають її моло- дому поколінню.

Martsishor is a traditional holiday characteristic of Romania, the Republic of Moldova and other countries of the Balkan Peninsula, which is celebrated on March 1st. It is one of the key elements of the cultural identity of these peoples. The article examines various aspects of martsishor, starting with its history and etymology. It has been established that martsishor has deep historical roots associated with Roman, prehistoric beliefs and agricultural practices of the aforementioned peoples. This holiday marks the beginning of spring, the revival of nature and is associated with the wearing of martsishor. It is created and worn following a series of rituals. The martsishor is a lace woven from two twisted threads of white and red colors. It was discovered that until the 19th century martsishor were made using other colors, such as black, blue, yellow, green, etc. It has been established that the color range of the martsishor had several variants even within the same ethnic community. Today, martsishor is made almost exclusively from red and white threads, using various techniques and materials, and preserving ancient motifs that once had a mythical and magical significance and were widespread in folk art. The red color symbolizes the feminine, and the white color symbolizes the masculine. The twisted red and white threads of martsishor symbolize the unity of opposites. This decoration serves as a kind of amulet, a talisman for its wearer; it protects its wearer from evil forces and brings them health and happiness. Martsishor is worn by everyone, regardless of age, but especially by young people. Traditionally, people wore martsishor on their necks, wrists, ring fingers, waists, and legs, braided in their hair. After World War II, martsishor is attached to clothing and worn on the chest. Today, it is believed that martsishor has lost some ritual functions, does not protect the human body so much due to new trends in its wearing. According to folk traditions, martsishor was also attached to domestic animals, hung on doors, windows, and tools. The work also highlights the rituals of farewell to the amulet and other customs associated with March 1th, which are practiced by the Balkan peoples: cleansing rituals (cleaning houses); prayers to God for good harvests, etc. It has been established that the traditions of the martsishor among the peoples of the Balkan Peninsula have regional characteristics. Despite globalization and the influence of external cultures, martsishor retains its popularity today. This indicates that even in the modern world, traditions can adapt to new realities, while maintaining an important role in the cultural life of communities. This cultural tradition has been included in the UNESCO Intangible Cultural Heritage, which proves that the peoples of the Balkans value this heritage, identify with it and pass it on to the younger generation.