Комп’ютерний інтелект і … творчість

Abstract

Дослідження проблеми розвитку творчих здібностей особистості не втрачає актуальності з часів Сократа до наших днів. Усна народна творчість сприяла роз- виткові цих якостей задовго до появи теоретичних узагальнень. Водночас поява нових технічних можливостей зумовила необхідність подальшого наукового пошуку. Масове поширення штучного інтелекту (Gemini, GPT тощо) викликало занепокоєння фахівців загрозою масової маніпуляції. Очевидними також є пере- ваги комп’ютерних систем у разі коректного використання. Інформатизація закла- дів освіти стала щоденною реальністю. Закономірною є увага до цих питань з боку академічних установ. Підтвердженням актуальності теми дослідження є той факт, що у вересні 2024 р. був проведений десятий науковий форум дослідників України і Польщі з красномовною назвою «Освіта для цифрової трансформації суспільства». Зауважимо неймовірну швидкість змін. Якщо у середині минулого століття були опубліковані перші теоретичні праці, присвячені питанням штуч- ного інтелекту, то останніми роками стаємо свідками лавиноподібного зростання інформаційних потоків. Не випадково польські автори у видатній праці «Педаго- гічна енциклопедія ХХІ століття» розглядають питання інформаційного стресу і навіть «інформаційного потопу». На рівні міністерств аналізуються можливості використання штучного інтелекту. Популярними у колег стають книги з крас- номовною назвою «Дидактика творчості». Перспективним є вивчення можливо- стей штучного інтелекту в контексті літературної критики, професійної лінгводи- дактики. Інформація стає ефективною, коли після ознайомлення та обговорення на її основі приймаються конкретні програми, за виконанням яких здійснюється постійний моніторинг. Серед перспективних проблем, які мають суспільну зна- чущість, поза сумнівом, є різнопланові питання особистісного самовдоскона- лення, дослідження компаративістичного спрямування, пошук ефективних шля- хів модернізації закладів вищої освіти, розвиток творчих здібностей учасників навчального процесу.

The study of the problem of developing individual creative abilities has remained relevant from the time of Socrates to the present day. Folk oral creativity fostered the development of these qualities long before theoretical generalizations emerged. Meanwhile, the advent of new technical capabilities has necessitated further scientific exploration. The widespread adoption of artificial intelligence (such as Gemini, GPT, etc.) has raised concerns among experts about the threat of mass manipulation. However, the advantages of computer systems, if they are being used correctly, are also evident. The informatization of educational institutions has become a daily reality, naturally drawing the attention of academic institutions to these issues. A testament to the relevance of this research topic is the fact that in September 2024, the tenth scientific forum of researchers from Ukraine and Poland was held, with the telling title, “Education for the Digital Transformation of Society”. The rapid pace of change is remarkable. While the first theoretical works on artificial intelligence were published in the mid-20th century, recent years have witnessed an avalanche-like growth in information flows. It is no coincidence that Polish authors, in their outstanding work “The Pedagogical Encyclopedia of the 21st Century”, address the issues of information stress and even “informational flood”. At the ministerial level, opportunities for using artificial intelligence have been analyzed. Books with eloquent titles such as “The Didactics of Creativity” are becoming popular among colleagues. Studying the potential of artificial intelligence in the context of literary criticism and professional linguodidactics appears promising. Information becomes effective when, after familiarization and discussion, specific programs are developed based on it, with continuous monitoring of their implementation. Among the promising socially significant issues are undoubtedly diverse topics of personal self-improvement, comparative research, the search for effective ways to modernize higher education institutions, and the development of creative abilities among participants in the educational process.