Формування пізнавальних інтересів старших дошкільників в навчально-ігровій діяльності

Abstract

У статті зазначено, що одним з об’єктів спрямованості освіт- нього процесу в умовах закладу дошкільної освіти є когнітивна сфера особистості, а в її структурі ‒ пізнавальна активність старших дошкільників. Метою статті визначено узагальнити та обґрунтувати напрями формування пізнавальної активності та допитливості старших дошкільників в навчально- ігровій діяльності. Узагальнено, що пізнавальна активність старших дошкіль- ників ‒ це складне інтегральне утворення особистості дитини, яка детермі- нується пізнавальними потребами, бажаннями і прагненнями дошкільників пізнавати навколишню дійсність, а в її структурі найвищим рівнем пізнаваль- ного інтересу є допитливість. Обґрунтовано комплексний підхід до форму- вання пізнавальної активності і допитливості: як базової якості особистості дитини, як провідного чинника психічного розвитку дітей (пізнавальні психічні процеси), як вид пізнавальної спрямованості поведінки, зумовленої інтелектуальними почуттями, як високий рівень зацікавленості у навчально- пізнавальній діяльності, організованої з власної або ініціативи дорослого (педагогів, батьків). Узагальнено вирішальне значення для розвитку пізнавальної активності старших дошкільників провідного виду діяльності ‒ різні види ігор, та навчання як домінантного чинника розумового розвитку і засобу формування інтелектуальної готовності дітей до систематичного навчання в початковій школі. Встановлено, що ефективними засобами розвитку пізнавальної активності є такі методи: ігри-бесіди, ігри-експеримен- тування, дидактичні та настільно друковані ігри (лото, меморі, маршрутні та спортивні настільні ігри), навчальні вправи (пробні, тренувальні, творчі) та проблемні завдання (в умові містять суперечність між відомим і невідомим та відкрите запитання) та форми навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників: сюжетно-ігрові, інтегровані, предметно спрямовані навчальні заняття, цільові та повсякденні прогулянки, екскурсії, індивідуальне пізна- вальне спілкування дорослого з дітьми, спостереження в природі тощо.

The article states that one of the objects of orientation of the educational process in the conditions of preschool education is the cognitive sphere of personality, and in its structure ‒ the cognitive activity of senior preschoolers. The purpose of the article is to summarize and substantiate the directions of formation of cognitive activity and curiosity of senior preschoolers in educational and game activities. It is generalised that cognitive activity of senior preschoolers is a complex integral formation of a child's personality, which is determined by cognitive needs, desires and aspirations of preschoolers to learn about the surrounding reality, and in its structure the highest level of cognitive interest is curiosity. The author substantiates an integrated approach to the formation of cognitive activity and curiosity: as a basic quality of a child's personality, as a leading factor in the mental development of children (cognitive mental processes), as a type of cognitive orientation of behaviour caused by intellectual feelings, as a high level of interest in educational and cognitive activities organized on the own or on the initiative of an adult (teachers, parents). The crucial importance for the development of cognitive activity of senior preschoolers of the leading activity ‒ various types of games, and learning as a dominant factor of mental development and a means of forming children's intellectual readiness for systematic education in primary school is summarized. It has been established that the following methods are effective means of developing cognitive activity: conversation games, experimentation games, didactic and board games (bingo, memory, route and sports board games), educational exercises (trial, training, creative) and problem tasks (containing a contradiction between the known and the unknown and an open question) and forms of educational and cognitive activity of senior preschoolers: story-and-game, integrated, subject-oriented training sessions, targeted and everyday walks, excursions, individual cognitive communication between adults and children, observations in nature, etc.