Підвищення кваліфікації освітян в Тернопільській області: трудовий аспект виховання (1959-1960 рр.)

Abstract

Реформування освіти в Україні залишається затребуваним предметом досліджень багатьох науковців, враховуючи історичний досвід. Проте не достатньо висвітлено питання трудового виховання та його місце в роботі Тернопільського інституту удосконалення кваліфікації учителів у 1959 – 1960 рр. Останнє було одним з елементів ідеології правлячої комуністичної партії. Тому, є необхідність у висвітленні ролі методистів інституту у реформуванні системи освіти та насадження постулату «поєднання навчання з практичними навиками для життя». Наявні архівні документи засвідчують тотальний перехід на трудове (виробниче) навчання освітян області через курси підвищення кваліфікації учителів у зазначений період. Варто врахувати, що ініціативи виходила із районних відділів народної освіти (далі – РВНО) щодо відрядження на курси вчителів для здобуття навиків ведення рослинництва, тваринництва тощо. Стаття розкриває роль методистів інституту у поширенні (пропагуванні) кращого досвіду вчителів щодо втілення у життя трудового виховання. Ілюструє двоякість трактування рекомендацій методичного характеру, які з одного боку констатували добровільний характер, а з іншого доводили обов’язковість до виконання. Розкриваються реальна матеріально- технічна база освітніх закладів, інститутів удосконалення кваліфікації учителів, яка не відповідала вимогам часу. Проаналізовано та подано перелік навчальних тем на курсах підвищення кваліфікації педагогів, статей до наукових журналів тощо. Наведені приклади доповідних, звітів методистів інституту на місцях. Досліджено вплив трудового виховання на систему навчання у закладах освіти. Розкрито провідну роль громадскості, піонерів, комсомольців, учнів на практичну реалізацію трудового виховання

Education reform in Ukraine remains a popular subject of research for many scholars, given the historical experience. However, the issue of labor education and its place in the work of the Ternopil Institute for Advanced Training of Teachers in 1959-1960 is not sufficiently covered. Therefore, there is a need to highlight the role of the institute's methodologists in reforming the education system and promoting the postulate of “combining education with practical skills for life.” The available archival documents show a total transition to labor (industrial) training of educators in the region through teacher training courses during this period. It should be noted that the initiative came from the district departments of public education (hereinafter referred to as DPE) to send teachers to courses to acquire skills in crop production, animal husbandry, etc. The article reveals the role of the institute's methodologists in disseminating (promoting) the best practices of teachers in implementing labor education. It illustrates the ambiguity of the interpretation of methodological recommendations, which, on the one hand, stated their voluntary nature, and on the other hand, proved their mandatory nature. The author reveals the real material and technical base of educational institutions and teacher training institutes, which did not meet the requirements of the time. The author analyzes and presents a list of training topics in teacher training courses, articles in scientific journals, etc. Examples of reports and reports of the institute's methodologists in the field are given. The influence of labor education on the education system in educational institutions is studied. The leading role of the public, pioneers, Komsomol members, and students in the practical implementation of labor education is revealed.