Лінгвостилістичні особливості англійського сленгу серед покоління Z

Abstract

Стаття присвячена лінгвостилістичним особливостям англійського сленгу серед представників покоління Z, що формується поза межами традиційних мовних норм і виконує роль засобу неформальної комунікації. Мета статті – проаналізувати лінгвостилістичні особливості англійського сленгу, що використовується поколінням Z, з урахуванням його функціонального навантаження, комунікативних стратегій та впливу цифрових технологій на його формування та еволюцію. В процесі науко- вого дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, узагальнення та класифікація. Результати дослід- ження показують, що сленг є особливим пластом лексики, що постійно змінюється під впливом суспільних і технологічних факторів. Він виконує функцію засобу самовираження та соціальної ідентифікації, особливо серед представників покоління Z, які активно використовують його в цифровому просторі. Встановлено, що основними джерелами формування сленгової лексики є масова культура, соціальні мережі, відеоігри та процеси глобалізації, які сприяють активному запозиченню іншомовних слів. Досліджено, що молодь цінує сленг за його гнучкість і здатність швидко адаптуватися до змінних умов комунікації. Проаналізовано різні види сленгової лексики, що використовуються поколінням Z. Виокремлено такі основні категорії: скорочення, що спрощують спілкування (наприклад, BRB – be right back); лексичні новотвори, які виникають під впливом цифрових технологій; сленг для емоційного вираження, що передає почуття та настрої; сленг як засіб соціальної ідентифікації, що допомагає розмежовувати групи за інтересами; імітаційний сленг, який модифікує стандартні мовні одиниці; жартівливий сленг, що ґрунтується на іронії та гуморі. Зроблено висновок, що англійський сленг покоління Z є динаміч- ним і багатогранним явищем, яке активно розвивається під впливом сучасних комунікаційних технологій і змін у суспільному мовленні. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів у вивченні сучасних тенденцій розвитку англійської мови та особливостей молодіжного мовлення.

The article explores the linguostylistic features of English slang used by Generation Z, which develops beyond traditional linguistic norms and serves as a means of informal communication. The aim of the article is to analyze the linguostylistic features of English slang used by Generation Z, considering its functional load, communicative strategies, and the influence of digital technologies on its formation and evolution. The research employs general scientific methods of cognition, including analysis, synthesis, generalization, and classification. The findings indicate that slang represents a unique and constantly evolving layer of vocabulary influenced by social and technological factors. It functions as a tool for self-expression and social identification, particularly among Generation Z, who actively incorporate it into digital communication. The study identifies key sources of slang formation, such as mass culture, social media, video games, and globalization, which facilitate the borrowing of foreign words. It has been established that young people appreciate slang for its flexibility and ability to quickly adapt to changing communication contexts. Various types of slang vocabulary used by Generation Z have been analyzed, with the following main categories identified: abbreviations that simplify communication (e.g., BRB – be right back); lexical neologisms emerging under the influence of digital technologies; slang for emotional expression that conveys feelings and moods; slang as a means of social identification, helping to distinguish groups based on interests; imitative slang that modifies standard linguistic units; and humorous slang based on irony and wordplay. The study concludes that English slang among Generation Z is a dynamic and multifaceted phenomenon that continues to evolve under the influence of modern communication technologies and shifts in societal discourse. The practical significance of the research lies in its potential application for studying contemporary trends in the development of the English language and the characteristics of youth communication.