Феномен художнього керівника Тернопільського обласного академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Михайла Форгеля

Abstract

У статті розглянуто діяльність Тернопільського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка під керівництвом художнього керівника, заслуженого діяча мистецтв України Михайла Якубовича Форгеля крізь призму соціально-культурних перетворень в Україні, що вплинули на культурно-мистецький процес Тернополя (1992–2006 рр.). За спогадами сучасників і матеріалами преси досліджено діяльність М. Форгеля в Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка. Матеріал, який було ретельно опрацьовано, дав змогу відтворити хронологічну послідовність театральних вистав і співпрацю з режисерами. Особливу увагу авторка звертає на особливість ведення адміністративної політики театру Михайлом Форгелем, охарактеризувавши її як «феномен» художнього керівника Форгеля. У статті висвітлено творчу співпрацю із запрошеними з інших театрів режисерами, зокрема режисером Національного театру імені Марії Заньковецької Федором Стригуном, і критично проаналізовано поставлені ним вистави. Конкретніше розглядаються п’єси «Хазяїн» І. Карпенка-Карого (реж. Ф. Стригун), «Гуцулка Ксеня» Я. Барнича (реж. Ф. Стригун ), «Маклена Граса» М. Куліша, «Ціною крові» за Лесею Українкою, (реж. О. Мосійчук), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (реж. А. Бобровський), «Останній палко закоханий» (реж. В. Стенько), «Євангеліє від Івана» А. Крима (реж. О. Мосійчук) та інші. У висновках до статті зазначено, що період керівництва Михайла Форгеля став одним із найпродуктивніших періодів в історії Тернопільського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Він не боявся експериментувати, завдяки чому театр урізноманітнив свій репертуар, привернув публіку, поповнився талановитою молоддю.

The article examines the activities of the Ternopil Academic Ukrainian Drama Theater named after Taras Shevchenko under the leadership of the artistic director, Honored Art Worker of Ukraine Forhel Mykhailo, through the prism of socio-cultural transformations in Ukraine that influenced the cultural and creative process of Ternopil (1992–2006). According to the memories of contemporaries and press materials, the author examines Forgel’s M. activities at the Ternopil Academic Regional Ukrainian Drama Theater named after Taras Shevchenko. The material, which was thoroughly researched, made it possible to recreate the chronological sequence of theatrical performances and cooperation with directors. The author pays special attention to the peculiarity of Forhel's Mykhailo administrative policy of the theater, characterizing it as a “phenomenon” of the artistic director Forhel. The article highlights the creative collaboration with directors invited from other theaters, particularly the director of the National Theater named after Maria Zankovetska Fedir Stryhun, and critically analyzes the performances he staged. More specifically, the author analyzes the plays “The Landlord” by Karpenko-Kary I. (directed by F. Stryhun), “Hutsulka Ksenia” by Y. Barnych (directed by F. Stryhun), “Maclena Grasa” by M. Kulish, “At the cost of blood” by Lesya Ukrainka (directed by O. Mosiychuk), I. Karpenko-Kary's “Martyn Borulya” (directed by Bobrovsky A.), “The Last Man in Love” (directed by V. Stenko), “The Gospel of John” by A. Krym (directed by O. Mosiychuk), and others. The conclusions to the article state that the period of Forhel's leadership was one of the most productive periods in the history of the Ternopil Academic Ukrainian Drama Theater named after Taras Shevchenko. He was not afraid to experiment, so the theater diversified its repertoire, attracted the public, and was replenished with talented youth.