Вербалізація авторського світовідчування у поетичних творах Івана Низового

Abstract

У пропонованій статті дослідниця здійснює спробу визначити засоби омовлення авторського світовідчування в поетичних творах Івана Низового на матеріалі збірки «Українься, Вкраїно». Авторка констатує, що смислове наповнення аналізованих віршових творів уможливлює виокремлення таких векторів сприймання поетом навколишнього світу: “я – частинка світу” + “я – частинка рідної землі” + “я – частинка свого народу”, “український на- род”, “Україна – рідна земля”, “історична правда” + “історична пам’ять”, які вербалізовані за допомогою антропонімів, топопоетонімів-мікрообразів, за- гальних назв, авторських новотворів, фітономенів, метафоричних перене- сень і образних означень.

For Ukrainian linguistics of the 21st century, as well as for previous periods of its development, the problem of researching the poetic language range, studying the peculiarities of expression in it the individual worldview and perception of each artist is important. Deep meanings verbalized in the poetic works of Ivan Nyzovoi remain relevant today, after which the linguistic world of this poet has not become the object of a separate scientific analysis. The aim of the investigation is a program of the application of means of explaining the author's worldview in the poetic works of Ivan Nyzovyi based on the material of the collection «Ukrainsia, Vkraino». In order to achieve the outlined goal, the author found out the vectors of manifestation of the artist's perception of the world, identified markers of their identification and characterized the lingual units of their realization in the poetic text. The researcher makes a conclusion that in the semantic content of the poetic works of I. Nyzovyi included in the collection «Ukrainsia, Vkraino», the following vectors of the poet's perception of the surrounding world can be distinguished: «I am a piece of the world» + «I am a piece of my native land» + «I am a part of my people », «Ukrainian people», «Ukraine is a native land», «historical truth» + «historical memory» which are verbalized with the help of anthroponyms (names of representatives of the poet's family (Velykorody, Nyzovy, Guivy, Piguli, Krupodery) and historical figures (Vyhovskyi, Kalnyshevskyi, Mazepa, Petliura, Kobzar, Pluzhnyk)), toponyms-microimages (Posulshchyna, Markivka, Sula, Pslo, Kruty, Bazar, Berestechko, Baturyn, Konotop, Solovky), common names (orphan, blood, tear, son, free bird), author's innovations (the motherland is the motherland as the counterpart of alpha and omega), phytonomens, metaphors and figurative meanings. Anominative and attractive formations, as well as equiphonic and alliterative echoes, strengthen the sound of the named lexical units.