Системно-сімейний підхід у консультуванні сімей під час надання соціально-реабілітаційних послуг для дітей

Abstract

У статті зроблено акцент на соціально-реабілітаційних послугах у громаді. Публікація має на меті виокремити особливості консультування фахівцями із соціальної роботи сімей, які виховують дітей з інвалідністю під час соціально-реабілітаційних послуг. Зазначено, що зміст соціально-реабілітаційних послуг включає такі складники, як розвиток соціальних навичок, здібностей і сильних сторін дітей та їхніх сімей, соціальну підтримку, соціальне обслуговування, розвиток адаптаційного потенціалу, доступ до ресурсів. У фокусі уваги фахівців – середовище, в якому розвивається дитина з інвалідністю, насамперед сім’я, яка має стати клієнтом соціально-реабілітаційної діяльності, і робота, на яку має бути спрямоване консультування. Актуальним визначено використання системно-сімейного підходу в консультуванні сімей, які виховують дітей з інвалідністю, під час якого сім’я розглядається як цілісна система. Базовими у системно-сімейному підході є принципи нейтральності, конструктивізму, циркулярності, роз’яснення до змісту яких подано у статті. Запропоновано заходи, які можна реалізовувати під час консультування сімей, в основі яких – заходи соціальної послуги консультування. Зазначено, що розширення фокусу роботи під час консультування на сім’ю, її середовище, своєю чергою, розширює мережі підтримки для сім’ї, можливості для співпраці команди фахівців, які здійснюють соціальну реабілітацію дітей.

The article focuses on social and rehabilitation services in the community. The publication aims to highlight the peculiarities of counseling by social work specialists for families raising children with disabilities during social rehabilitation services. It is noted that the content of social rehabilitation services includes such components as the development of social skills, abilities and strengths of children and their families, social support, social services, development of adaptive potential, access to resources. Specialists focus on the environment in which a child with a disability develops, primarily the family, which should become a client of social rehabilitation activities and which should be the focus of counseling. The use of the systemic-family approach in counseling families raising children with disabilities, in which the family is considered as an integral system, is considered relevant. The principles of neutrality, constructivism, and circularity are basic to the systemic-family approach, and the article explains their meaning. The measures that can be implemented during family counselling, based on the measures of social counselling services, are proposed. It is noted that expanding the focus of work during counselling to the family and its environment, in turn, expands support networks for the family, opportunities for cooperation between the team of specialists involved in the social rehabilitation of children.