Сторітелінг у формуванні публічного мовлення учнів старших класів на уроках української мови

Abstract

У зв’язку з пошуками нестандартних методів, прийомів і засобів навчання публічного мовлення звертаємося до сторітелінгу, який є одним із потужних інструментів процесу формування усномовленнєвих умінь і навичок. У статті розглядається проблема практичного застосування сторітелінгу під час формування публічного мовлення. Здійснено аналіз публікацій про використання сторітелінгу під час навчання учнів усного мовлення. Серед найменувань (засіб, підхід, технологія, комунікаційний тренд, всепредметний метод, прийом тощо) науково обґрунтованим і точним є визначення його як методу. Зосереджено увагу на застосуванні методу сторітелінг із дотриманням структури наративу як творчої розповіді за змістом текстів художньої літератури, вербально описаною чи природною ситуацією, картиною, побаченим чи почутим, що сприяє успішному створенню власних історій. Визначено нестандартність використання сторітелінгу, приналежність до усномовленнєвих інформаційно-ігрових вправ, виконанню яких передує пригадування матеріалу про типи мовлення, зосередженню уваги на структурі розповіді (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), на основних елементах сюжету оповіді (головні герої, конфлікти, середовище, низка подій тощо). Вказано на спрямування роботи вчителя над виробленням умінь учнів логічно й цікаво подавати інформацію, володіти правильною інтонацією, модуляцією голосу, дотримуватися мовних норм, засобів логіко-емоційної виразності, показників мовленнєвої культури; створювати емоційні наративи характеристики образів персонажів, ефективного використання метафори, порівняння, що вражають мистецтвом розповіді історій. З’ясовано, що формування умінь методом сторітелінг зацікавили старшокласників, які створювали вражаючі публічні тексти-розповіді й успішно їх виголошували їх перед авдиторією.

In connection with the search for unconventional methods, techniques and tools of teaching public speaking, we turn to storytelling, which is one of the powerful instruments in the process of developing oral speech skills and abilities. The article considers the issue of practical application of storytelling in forming public speaking. An analysis of publications on the use of storytelling in the teaching of oral speech has been conducted. Among the terms (means, approach, technology, communication trend, all-subject method), the definition of it as a method is scientifically based and accurate. Attention is focused on applying the storytelling method with adherence to the narrative structure as a creative story based on the content of fiction texts, a verbally described or natural situation, a picture, seen or heard, which contributes to the successful creation of one's own stories. The non-standard use of storytelling, its belonging to oral speech informational game exercises, the performance of which is preceded by recalling material on types of speech, focusing on the structure of the story (exposition, beginning, development of the action, culmination, denouement), on the main elements of the plot of the story (main characters, conflicts, environment, series of events, etc.). It is pointed out the direction of the teacher's work on the development of students' skills to present information in a logical and interesting way, to possess proper intonation, voice modulation, to adhere to language norms, means of logical and emotional expressiveness, indicators of speech culture; to create emotional narratives characterizing the images of the characters, effective use of metaphor, comparison, which impress with the art of storytelling. It has been found that the use of the storytelling method has engaged high school students, who created impressive public narrative texts and successfully recited them in front of the audience.