Складносурядні речення в поетичному мовленні

Abstract

Пропоноване лінгвістичне дослідження дасть корисну інформацію для аналізу синтаксичних явищ у мовній художній дійсності. Предметом нашого аналізу стали складносурядні речення в художньому дискурсі Михайла Каменюка. Матеріалом для дослідження послужила книга поезій автора «Пісні ніжного волоцюги» (2010 р.). Наукова розвідка має на меті виявити й охарактеризувати специфіку функціонування в поетичному дискурсі Михайла Каменюка складносурядних синтаксичних конструкцій, встановити конкретні прийоми організації художньої образності на синтаксичному рівні, дібрати ілюстративний матеріал, який би розкривав мовну манеру письма поета. Окреслена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання таких завдань: здійснити ґрунтовний аналіз синтаксичної організації поетичної збірки М. Каменюка «Пісні ніжного волоцюги»; проаналізувати основні семантико-синтаксичні моделі складносурядних синтаксичних конструкцій автора; схарактеризувати частотність уживання та стилістичну роль різних типів складносурядних речень в аналізованій поезії тощо. Основним змістом статті є детальний аналіз синтаксичної організації поезії Михайла Каменюка. Своєрідність мовлення кожного митця унікальна завдяки структурним і стилістичним елементам поетичного мовлення, які відображають його настрій і світогляд. У статті описано формальні показники синтаксичної єдності складносурядних речень, наголошено на супровідних величинах сурядного зв’язку, розглянуто складносурядні речення в поезії автора в аспектах формально-граматичної, семантико-синтаксичної та комунікативної організації. Крім того, проаналізовано складносурядні речення за емоційно-експресивним забарвленням та за відношенням до об’єктивної дійсності. Основну увагу зосереджено на характеристиці смислових типів складносурядних речень, зокрема єднально-часових, зіставних, протиставних, розділових, умовно-наслідкових тощо, а також засобів синтаксичного зв’язку в них. Під час дослідження було застосовано такі методи, як описовий, порівняння, контент-аналіз, структурний, компонентний аналіз, функціонально-стилістичний аналіз.

By examining the syntactic structure of poetry, we may comprehend and characterise the current level of linguistic thought as well as the manner in which different writers use it. This linguistic research will provide useful information for analysing syntactic phenomena in language reality. The object of the research is a collection of poems by Mykhailo Kameniuk “Songs of a Gentle Vagabond” (2010), and the subject of analysis is the syntactic features of the poems presented in the publication. The purpose of the article is to identify and characterize the specifics of the functioning of complex syntactic constructions in Mykhailo Kamenyuk’s poetic discourse, to establish specific methods of organizing artistic imagery at the syntactic level, to select illustrative material that would reveal the poet's linguistic manner of writing. The outlined purpose of the study led to the formulation and solution of the following tasks: to carry out a thorough analysis of the syntactic organization of M. Kamenyuk’s poetry collection “Songs of a Gentle Vagabond”; analyze the main semantic and syntactic models of the author’s complex syntactic constructions; to characterize the frequency of use and the stylistic role of different types of compound sentences in the analyzed poetry, etc. The general scientific techniques employed in the analysis of the collection are analysis and synthesis as theoretical methods-operations that, in the first place, aim to comprehend the phenomenon of a poetic work and its existence in the plane of theoretical characteristics; these techniques are subordinated to the need to understand the main trends in the development of the aesthetic and literary discourse of poetry, without which it is impossible to consider the syntactic features of poetic works; and finally, abstraction and concretization as theoretical methods of operation; The deductive-inductive method as a cognitive action that allows you to move from the empirical experience of perceiving the structure of a poetic text and its understanding to certain theoretical generalizations (induction), and from them to other phenomena and processes, the comprehension of which is subject to the theoretical positions obtained through generalization (deduction). Using the formal method, which permits analysing a literary work’s form as a collection of techniques in terms of their aesthetic impact on the reader, the structural-semiotic method, which aims to characterise the poetic text's structure and is subordinated to the task of carrying out aesthetic communication between the author and the reader, and the method of providing a comprehensive and methodical explanation of the phenomenon of a poetic work and its existence, which is carried out in the process of linguistic and literary cognition, are added to the general scientific methods. The main content of the article is a detailed analysis of the syntactic organization of Mykhailo Kamenyuk’s poetry. The originality of each artist's speech is unique due to the structural and stylistic elements of poetic speech, which reflect his mood and worldview. The article describes the formal indicators of the syntactic unity of compound sentences, emphasizes the accompanying values of the subjunctive connection, considers compound sentences in the author’s poetry in the aspects of formal-grammatical, semantic-syntactic and communicative organization. In addition, compound sentences are analyzed in terms of emotionally expressive coloring and in relation to objective reality. The main attention is focused on the characteristics of the semantic types of compound sentences, in particular conjunctive-temporal, comparative, opposite, punctuation, conditional, etc., and the means of syntactic connection in them.