Формування пізнавальної активності та самостійності старших дошкільників у педагогічній системі Марії Монтессорі

Abstract

Зазначено, що в період старшого дошкільного віку якісний склад психічних новоутворень дітей змінюється, адже 6–7-й роки життя є базовими й водночас найбільш сприятливими у переході від наочно-образного до абстрактного мислення. Актуалізовано та узагальнено досвід формування пізнавальної активності та самостійності дітей старшого дошкільного віку в педагогічній системі Марії Монтессорі. Зазначено, що концепція М. Монтессорі базується на таких концептах: підготовлене середовище, підготовлений дорослий, дитина як автономний суб’єкт пізнання, індивідуальність дитини. Охарактеризовано функції вихователя в Монтессорі-середовищі (за В. Хромецем): асистувати, зацікавлювати, об’єктивувати і спрощувати. З’ясовано, що середовище має стимулювати пізнавальну активність та сприяти, згідно з поглядами М. Монтессорі, засвоєнню “ідеї порядку”. Визначено зміст дефініції “пізнавальний ентузіазм” – здатність дитини-дошкільника мимовільно реагувати, пізнавати та запам’ятовувати предмети і явища навколишньої дійсності (М. Монтессорі називала цю здатність “розум, що всотує”, або “поглинає культуру”). Обґрунтовано методичні рекомендації щодо використання Монтессорі-матеріалів для розвитку пізнавальної активності відповідно до таких принципів: матеріали передбачають можливість контролю дій, запобіганню і виправленню помилок; матеріали згруповано за освітніми напрямами у центрах активності; матеріали розташовуються “від простого до складного”; матеріали естетично привабливі, гармонійні та візуально структуровані. Визначено, що внутрішня дисципліна є основою пізнавальної, а згодом і навчальної самодисципліни, яка є формотворчим засобом активно спрямованої особистості старшого дошкільника.

Підсумовано, що пізнавальна самостійність – це елемент загальної самостійності дитини, яка базується на природних пізнавальних силах і здібностях, формується у просторі функціональної свободи, регулюється внутрішнім механізмом самодисципліни та спрямована на розвиток самодіяльної дитини, здатної до самовиховання. Наголошено, що педагогам потрібно скерувати освітній процес у русло розвитку прагнення дитини бути самодіяльною, самостійною у своїх діях, вчинках, поведінці. Отже, Монтессорі-підхід є актуальним у контексті оновленого змісту дошкільної освіти (2021), спрямований на його реалізацію, і може бути застосовуваний вихователями в сучасних умовах освітнього процесу.

The article notes that the 6–7 years of children’s life are basic and at the same time the most favourable period in the transition from visual to abstract thinking. The purpose of the article is to actualize and generalize the experience of forming cognitive activity and independence of senior preschool children in the pedagogical system of Maria Montessori. It is noted that the concept of M. Montessori is based on the following: a prepared environment, a prepared adult, a child as an autonomous subject of cognition, and the child’s individuality. The functions of the educator (according to V. Khromets) are characterized as follows: to assist, interest, objectify, and simplify. It was determined that the environment should stimulate cognitive activity and should be prepared in such a way that a child, according to Montessori, would assimilate the “idea of order”. The content of the definition of “cognitive enthusiasm” is determined – the ability of a preschool child to spontaneously react, learnm and remember objects and phenomena of the surrounding reality. M. Montessori called this ability the “absorbent mind” or “absorbing culture”. Methodical recommendations for the use of Montessori materials for the development of cognitive activity in accordance with the following principles are substantiated: materials provide for the possibility of controlling actions, preventing, and correcting mistakes; materials are grouped by educational subjects in activity centres; materials are arranged “from simple to more complicated”; materials are aesthetically pleasing, harmonious and visually structured. It has been determined that internal discipline is the basis of cognitive and subsequently educational self-discipline, which is a formative means of actively directed personality of senior preschooler.

To summarize, cognitive independence is an element of the child’s general independence, which is based on natural cognitive powers and abilities, is formed in the space of functional freedom, is regulated by the internal mechanism of self-discipline, and is aimed at developing a self-motivated child capable of self-education. It is pointed out that teachers need to direct the educational process towards the development of the child’s desire to be independent in his/her actions, deeds, and behaviour. Thus, the Montessori approach is relevant in the context of the reformed preschool education content (2021), aimed at its implementation, and can be used by educators in the modern conditions of the educational process.