GEOECOLOGICAL ASSESSMENT AND OPTIMISATION DIRECTIONS OF LAND USE OF THE TERRITORIAL COMMUNITIES (ON THE EXAMPLE OF THE KREMENETS DISTRICT, TERNOPIL REGION)

Abstract

The article analyses the structure of land use of territorial communities of the Kremenets district. The share of natural lands in the land structure of each community was determined. The level of ploughing and forest cover of the communities was determined. To ensure effective environmental management of land resources, a geoecological assessment of the land use structure of the territorial communities of the Kremenets district was carried out. The anthropogenic transformation coefficient of the territorial communities was calculated according to the relevant methods, which averages 5.5 for the Kremenets district, with the highest indicator in the Borsuky community (6.1) and the lowest in the Shumsk community (4.3). The ecological stability coefficient of the territory of the Kremenets district is 0.38. This indicator is the highest in the Shumsk territorial community (0.69). The anthropogenic load score of the Kremenets district area is 3.56, the anthropogenic load coefficient is 3.45. According to the assessment of the land use structure of the Kremenets district, it was found that the territory of Borsuky, Vyshnivets and Lanivtsi communities is ecologically unstable with an average anthropogenic load. Kremenets, Pochaiv and Lopushen territorial communities belong to the category of stable unsteady territories with transformed landscapes and anthropogenic loads above average. On the basis of certain indicators and parameters, an optimisation model of the land use structure of the territorial communities of the Kremenets district has been developed. The proposed model is based on the principles of sustainable development and takes into account global trends in the ratio of natural and household land. Implementation of this model assumes reduction of arable land in the Kremenets district by 12% and increase of forest cover by 7-8% at the expense of lowproductive and eroded lands. Changing the target designation of land plots will make it possible to transfer them from the anthropogenic to natural category, which will contribute to increasing the share of natural lands in the Kremenets district from 38% to 50%. Thus, the optimisation structure of the land use in the Kremenets district will include: 45% - arable land, 24% - forests, 23% - hayfields, pastures and perennial plantations, 5% - built-up land and 3% - land under water and marshes.

Метою роботи є оцінка структури землекористування територіальних громад Кременецького району та обґрунтування напрямків її оптимізації. Під час дослідження було використано загальнонаукові методи: узагальнення та систематизація, описовий, статистичний, оцінювання; спеціальні методи: конструктивно- розрахунковий, картографічний, оптимізаційного моделювання, а також окремі методики для визначення антропогенного навантаження, коефіцієнтів екологічної стабільності та антропогенної трансформації території територіальних громад Кременецького району. У статті проаналізовано структуру землекористування територіальних громад Кременецького району. Встановлено частку природних угідь у структурі земельних угідь кожної громади. Визначено рівень розораності та лісистості громад. Для забезпечення ефективного екологічного менеджменту земельних ресурсів проведено геоекологічну оцінку структури землекористування територіальних громад Кременецького району. За відповідними методиками розраховано коефіцієнт антропогенної трансформації територіальних громад, який в середньому для Кременецького району становить 5.5, найвищим цей показник є у Борсуківській громаді (6.1), найнижчим – у Шумській (4,3). Коефіцієнт екологічної стабільності території Кременецького району становить 0.38¸ найвищим цей показник є у Шумській територіальній громаді (0.69). Бал антропогенного навантаження території Кременецького району становить 3.56, коефіцієнт антропогенного навантаження 3.45. Відповідно до проведеної оцінки структури землекористування Кременецького району, встановлено, що територія Борсуківської, Вишнівецької та Лановецької громад є екологічно нестабільна із середнім антропогенним навантаженням. Кременецька, Почаївська і Лопушенська територіальні громади відносяться до категорії стабільно нестійких територій із трансформованими ландшафтами та антропогенним навантаженням вище середнього. На основі визначених показників та параметрів розроблено оптимізаційну модель структури землекористування територіальних громад Кременецького району. Запропонована модель ґрунтується на засадах сталого розвитку та враховує світові тенденції щодо співвідношення природних і господарських земель. Реалізація цієї моделі, передбачає скорочення орних земель у Кременецькому районі на 12% та збільшення лісистості на 7-8%, за рахунок малопродуктивних та еродованих земель. Зміна цільового призначення земельних угідь дозволить перевести їх з категорії антропогенні у природні, що сприятиме збільшенню частки природних угідь у Кременецькому районі з 38% до 50%. Таким чином, оптимізаційна структура землекористування Кременецького району, включатиме: 45% – орних земель, 24% – лісів, 23% – сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень, 5% – забудованих земель та 3% – земель під водою і болотами.