Становлення Угорської реформатської церкви та її діяльність у часи правління М. Горті

Abstract

Мета дослідження – здійснити аналіз становлення Угорської реформатської церкви та її діяльності у часи регентства М. Горті. Методологія дослідження становить як загальнонау- кові, так і спеціальні методи, поєднання принципів логічного, історичного, компаративного підходів. Базується на системному, історичному, аналітичному, герменевтичному методах. Наукова новизна полягає у розробленні комплексного підходу до дослідження головних етапів становлення та поширення реформації в Угорщині на рубежі XVI–XVII ст., відносин у досліджуваний період між протестант- ськими церквами, зокрема Угорською реформатською церквою та Католицькою церквою, з одного боку, та Угорською державою і суспільством – з іншого. Автор уперше вводить у науковий обіг архівні документи та характеризує праці угорських істориків. Висновки. Автор публікації встановлює, що Угорська реформатська церква після втілення у життя умов Тріанонського мирного договору, суттєво втративши сфери впливу як у територі- альному аспекті так, відповідно, й у кількості єпархій, церковних громад, служителів Церкви, шкіл, учителів, учнів тощо, активно шукала можливості для відновлення і розгортання суспільно корисної діяльності в нових післявоєнних умовах, вибудовуючи її теологічні засади переважно на основі кальві- нізму. Дослідження становлення Угорської реформатської церкви та її діяльності у часи регентства М. Горті дає можливість з’ясувати, що, незважаючи на прийняту XX статтю закону 1848 р. про рівність і взаємність між усталеними релігійними конфесіями, Католицька церква залишала за собою виняткову позицію по відношенню до реформації. Це неминуче породжувало виникнення конфліктів між двома історичними церквами, однак, незважаючи на міжконфесійні суперечки в епоху регент- ства М. Горті, лідери як Католицької, так і протестантських, зокрема і Реформатської, церков наго- лошували на готовності створення та підтримки міжконфесійного, релігійного миру.

The purpose of the study Objective is to analyze the formation of the Hungarian Reformed Church and its activities during the regency of M. Horthy. The Research Methodology consists of both general scientific and special methods, a combination of the principles of logical, historical, and comparative approaches. It based on systematic, historical, analytical, hermeneutic methods. The scientific novelty consists in the development of a comprehensive approach to the study of the main stages of the formation and spread of the Reformation in Hungary at the turn of the XVI-XVII centuries, relations between the Protestant churches, in particular the Hungarian Reformed Church and the Catholic Church, on the one hand, and the Hungarian state and society – on the another. For the first time, the author introduces archival documents into scientific circulation and characterizes the works of Hun garian historians. Conclusions The author of the publication establishes that after the implementation of the Trianon Peace Treaty, the Hungarian Reformed Church, having significantly lost spheres of influence, both in the territorial aspect and, accordingly, in the number of dioceses, church communities, church ministers, schools, teachers, students, etc., actively sought opportunities for the restoration and deployment of socially useful activities in the new post-war conditions, building its theological foundations mainly on the basis of Calvinism. The study of the formation of the Hungarian Reformed Church and its activities during the regency of M. Horthy makes it possible to find out that despite the adoption of Article XX of the 1848 law on equality and reciprocity between established religious denominations, the Catholic Church retained an exceptional position in relation to the Reformation. It inevitably gave rise to conflicts between the two historical churches, however, despite the inter-confessional disputes during the regency of M. Horthy, the leaders of both Catholic and Protestant, in particular, Reformed churches emphasized the readiness to create and support inter-confessional, religious peace.