Тривожність як суб’єктивний прояв емоційного неблагополуччя учнів під час війни

Abstract

Дослідження присвячено проблемі емоційного неблагополуччя учнів під час війни та тривожності як його суб’єктивному прояву. Проаналізовано різні підходи до трактування поняття «тривожність». За результатами проведеного дослідження, які засвідчили зниження показників емоційного благополуччя учнів та підвищення рівня їх тривожності, визначено аспекти діяльності педагогів щодо підтримки учнів під час війни та подолання їх тривожності. Встановлено, що важливими умовами подолання тривожності учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя є створення психологічно безпечного освітнього середовища, сформованість психотерапевтичної позиції педагога та його емоційно-етичної і психологічної компетентностей. Вказано на доцільність застосовування методів індивідуальної та групової ігротерапії й арттерапії, проведення тренінгів зниження рівня тривожності, тренінгів асертивності.

The study is devoted to the problem of emotional distress of students during the war and anxiety as its subjective manifestation. Different approaches to the interpretation of the concept of “anxiety” are analyzed. Based on the results of the research, which showed a decrease in the emotional well-being of students and an increase in their anxiety, the aspects of teachers' activities related to support students during the war and overcome their anxiety are identified. It has been established that important conditions for overcoming students' anxiety and ensuring their emotional well-being are the creation of a psychologically safe educational environment, the formation of a teacher's psychotherapeutic position and his emotional, ethical and psychological competences. The expediency of applying the methods of individual and group play therapy and art therapy, conducting anxiety reduction trainings, and assertiveness trainings is indicated.