THE POTENTIAL OF TRAINING TECHNOLOGIES IN THE FORMATION OF EMOTIONAL AND VOLITIONAL STABILITY AND VALUE-SENSE COMPETENCE IN STUDENTS: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS

Abstract

Today's challenges, along with the threats of the Russian-Ukrainian war, are characterized by unpredictability and a wealth of stressors that affect all areas of life. The education sector is no exception, and it must change its approaches to the organization of professional training for students. Future specialists must be prepared for all the obstacles and challenges of today and most importantly, be able to effectively continue their professional activities. This article is devoted to the process of forming emotional and volitional stability as a leading property of personality and improving value and semantic competence, which ensures the ability of a person to withstand various types of stress, stabilize their own psycho-emotional state and effectively perform activities within the competence. The article conducts a thorough theoretical and methodological analysis of the definition of «emotional and volitional resilience» by comparing the two main complementary definitions of «emotional resilience» and «stress resistance» that underlie it. Given the peculiarities of the formation of emotional and volitional resilience, namely the importance of including the educational environment with consideration of possible patterns of behavior, changes in the established traditional methods of teaching in higher education institutions are required. In order to improve the level of the educational process and improve the professional training of students, we consider it expedient to use the potential of training technologies as a powerful tool for the formation of emotional and volitional stability and value-sense competence of future specialists. In our study, we consider training technologies as an important tool for the formation of practical skills, improvement of social attitudes and personal experience, and deepening of theoretical knowledge in the field of effective interpersonal communication. We consider the use of the potential of training technologies for the formation of emotional and volitional stability and value-sense competence in students to be a necessary component of the educational process of a modern higher education institution. We proceed from the considerations that trainings contribute to more effective learning, help create a motivating and stimulating educational environment in which students can develop their personal and professional qualities, improve their valuesense competence, and will be able to form the necessary practical skills.

Виклики сьогодення разом із загрозами російсько-української війни характеризуються непередбачливістю та насиченістю стресорів, що впливають на всі сфери життя. Не є виключенням й освітня галузь, яка має змінити підходи до організації професійної підготовки здобувачів освіти. Майбутні фахівці повинні бути готовими до усіх перешкод та викликів сьогодення, а найголовніше вміти ефективно продовжувати професійну діяльність. Дана стаття присвячена розгляду процесу формування емоційно-вольової стійкості як провідної властивості особистості та вдосконалення ціннісно-смислової компетентності, що забезпечує здатність особистості протистояти різним видам стресів, стабілізувати власний психо- емоційний стан та ефективно виконувати діяльність у межах компетентності. У статті проводиться ґрунтовний теоретико-методичний аналіз дефініції «емоційно-вольова стійкість» через порівняння двох основних взаємодоповнюю- чих визначень «емоційна стійкість» та «стресостійкість», що лежать у її основі. Враховуючи особливості формування емоційно-вольової стійкості, а саме важли- вість включення освітнього середовища із розглядом можливих патернів поведінки обумовлюють зміни щодо усталених традиційних методів викладання у закладах вищої освіти. Задля підвищення рівня освітнього процесу та вдосконалення професійної під- готовки здобувачів освіти вважаємо доцільним використання потенціалу тренін- гових технологій як потужного інструменту щодо формування емоційно-вольової стійкості та ціннісно-смислової компетентності майбутніх фахівців. Тренінгові технології у нашому дослідженні розглядаємо як вагомий засіб у формуванні практичних умінь, вдосконаленні соціальних установок й особистісного досвіду, поглибленні теоретичних знань в галузі ефективного міжособистісного спілкування. Використання потенціалу тренінгових технологій щодо формування емоційно- вольової стійкості та цінісно-смислової компетентності у здобувачів освіти вважаємо необхідною складовою освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти. виходимо з тих міркувань, що тренінги сприяють більш ефективному навчанню, допомагають створити мотивуюче та стимулююче освітнє середовище, в якому студенти можуть розвинути свої особистісні та професійності якості, вдоско- налити ціннісно-смислову компетентність, а також матимуть змогу сформува- ти необхідні практичні навички відповідно до різних стресів, що поставатимуть перед ними у майбутній діяльності.