Територіальна стійкість і електоральні процеси – єдність чи протиставлення ?

Abstract

Дослідження передбачає акцентування уваги на ролі електоральних процесів для територіальної стійкості як ознаки сформованості держави. Статусність території (сільська чи міська місцевість, адміністративний центр чи пересічний населений пункт, урбанізована територія чи територія домінування дисперсного населення) формує дискурс щодо її стійкості і саме дослідження значного пласту електоральних результатів може бути маркером територіальної політичної стійкості та ідентичності.

The study focuses on the role of electoral processes for territorial sustainability as a sign of state formation. The status of the territory (rural or urban, administrative centre or ordinary settlement, urbanised area or area dominated by a dispersed population) shapes the discourse on its sustainability, and the study of a significant layer of electoral results can be a marker of territorial political sustainability and identity.