Генезис вітчизняної теорії та методики навчання історії в школі у 1996–2010 рр.

Abstract

Здійснено історико-ретроспективний аналіз особливостей розвитку вітчизняної моделі теорії та методики навчання історії в школі у 1996–2010 рр.; охарактеризовано нормативно-правові документи, що утворюють її науково-методичний та нормативно-процесуальний супровід. Виявлено проблеми шкільної історичної освіти, вирішення яких сприяло переосмисленню засадничих принципів функціонування та розвитку теорії і методики навчання історії в школі як науки. Встановлено, що як наука, теорія та методика навчання історії в школі досліджуваного періоду повсякчас перебвала у пошуку ефектив-них алгоритмів інтеграції теоретико-методолгічного інструментарію загальноосвітніх інновацій в концептуальні положення шкільної історичної освіти. Запропоновані нею якісні і комплексні зміни були пов’язані із трансформацією підходів до формування змісту шкільних навчальних дисциплін і поверненням до національних освітніх традицій українців як європейської нації. При цьому особлива увага приділялася формуванню історичної свідомості, що дозволяла критично осмислю-вати минуле й сучасне та прогнозувати майбутнє Доведено, що перетворення у теорії та методиці навчання історії в школі 1996˗2010 рр. мали системний характер й проходили у контексті світових і вітчизняних загальноосвітніх трансформацій. Їх перебіг супроводжувалася відмовою від монополії однієї ідеології чи однієї історичної концепції в тлумаченні минулого, утвердженням принципів плюралізму, свободи думки та багатовекторності наукового пошуку. Зроблено висновок, що на рубежі ХХ-ХХІ ст. процес формування вітчизняної моделі теорії та методики навчання історії в школі проходив в умовах гострої кризи традиційної парадигми освіти пов’язаної із становленням інформаційного суспільства. Результатом цього процесу стала поява нової моделі шкільної історичної освіти з притаманними їй ознаками багатовекторності історичних концепцій тлумачення минулого, а також поява нових поглядів на роль історичної освіти в житті людини.

A historical-retrospective analysis of the peculiarities of the development of the domestic model of the theory and methods of teaching history at school in 1996–2010 was carried out; normative-legal documents that form its scientific-methodical and normative-procedural support are characterized. The problems of school history education were identified, the solution of which contributed to the rethinking of the fundamental principles of functioning and development of the theory and methodology of teaching history at school as a science. It was established that as a science, theory and method of teaching history in the school of the studied period, it was always in search of effective algorithms for the integration of the theoretical and methodological toolkit of general educational innovations into the conceptual provisions of school history education. The qualitative and complex changes proposed by it were related to the transformation of approaches to the formation of the content of school academic disciplines and a return to the national educational traditions of Ukrainians as a European nation. At the same time, special attention was paid to the formation of historical consciousness, which made it possible to critically interpret the past and present and predict the future. It is proved that the transformations in the theory and methods of teaching history in school in 1996-2010 were systemic in nature and took place in the context of global and domestic general education transformations. Their course was accompanied by the rejection of the monopoly of one ideology or one historical concept in the interpretation of the past, the affirmation of the principles of pluralism, freedom of thought and the multi-vector nature of scientific research. It was concluded that at the turn of the XX-XXI centuries the process of formation of the national model of the theory and methodology of teaching history at school took place in the conditions of an acute crisis of the traditional paradigm of education associated with the formation of the information society. The result of this process was the emergence of a new model of school historical education with its inherent multi-vector features of historical concepts of interpretation of the past, as well as the emergence of new views on the role of historical education in human life.