Футбольний телерепортаж: типологія лексичних номінацій і текстових структур

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено інтегральному аналізові прямого футбольного репортажу на основі типологізації різнорівневих мовних засобів – лексичних номінацій і текстових структур. Актуальність студіювання мови прямого футбольного репортажу детермінували такі чинники: важливість суспільної функції, яку виконує українська мова в новітньому масмедійному просторі в час російського вторгнення; потреба системного моніторингу якості усного мовлення у спортивній сфері, яка зазнавала багаторічного московського впливу; розширення дослідницької наукової парадигми – від структуралістської до антропоцентричної, оновлення методологічних і методичних підходів до аналізу тексту як процесу і продукту усного мовлення; потреба різнорівневого аналізу усного тексту; необхідність укладання електронних тезаурусів, розвиток корпусної лінгвістики, ресурси яких повинні відображати мову спорту; потреба в матеріалах для вдосконалення мовної культури журналістів сфери футболу. Джерельною базою дослідження слугують репортажі українською мовою на телеканалах «MEGOGO Футбол Перший», «Футбол 1», «Футбол 2», «Суспільне Київ», «Setanta Sports» і телеканалі телерадіокомпанії «Україна» під час трансляції футбольних матчів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві вмотивовано необхідність аналізу прямого футбольного телерепортажу як різновиду усного спонтанного мовлення, оскільки мовна ситуація в державі залежить від якості функціювання мови в усіх сферах суспільної діяльності, зокрема й у спортивній; здійснено інтегральне дослідження мови прямого футбольного телерепортажу на помежовій зоні лінгвістики тексту, лексикології, термінознавства, граматики, лінгвостилістики, медіалінгвістики, прагматики; реалізовано авторський алгоритм типологізації лексичних номінацій, домінантних у прямому футбольному репортажі; схарактеризовано типи текстових структур в їх кореляції з диференційними семантичними, комунікативними і прагматичними ознаками масмедійного тексту, висвітлено стилістичний потенціал лексичних номінацій і текстових структур як експлікантів образності. Теоретичне значення дисертації засвідчують сформульовані засади різнорівневого дослідження футбольного телерепортажу, що поєднує структурно-системний, семантико-стилістичний і комунікативнопрагматичний підходи до аналізу мовних засобів. Авторські висновки й узагальнення поглиблюють знання про специфіку усного спортивного медійного дискурсу; стануть підґрунтям для подальшого аналізу усного українського мовлення на основі комплексу лексичних номінацій і текстових структур, сприятимуть вирішенню теоретичних питань лінгвістики тексту, лінгвостилістики та прагмалінгвістики. Практична цінність роботи полягає в тому, що зібраний матеріал можна буде використати для поповнення загальномовних словників, укладання словника футбольної лексики, уточнення критеріїв соціонормативної оцінки мови футболу. Матеріали роботи зможуть бути застосовані в лінгводидактиці: у підготовці журналістів, у викладанні лексикології, синтаксису, стилістики, лінгвістики тексту на факультетах філології і журналістики закладів вищої освіти. У процесі дослідження узагальнено доробок українських та зарубіжних науковців про мову спорту і, зокрема, мову футболу. Визначено категорійні ознаки поняття «футбольний телерепортаж». Окреслено, що це продукт усної мовленнєвої діяльності, який має фіксований темпоральний проміжок: два тайми по 45 хвилин кожен. Оскільки футбольний репортаж є відносно завершеною знаковою конструкцією, то така характеристика підтверджує доцільність вибору терміна «текст» для метамови наукової розвідки. Студіювання футбольного телерепортажу як тексту шляхом міжрівневого аналізу мовних явищ опирається на два типи ключових мовних одиниць: лексичні номінації і текстові структури. До домінантних лексичних номінацій віднесено футбольні терміни, лексику з семою «дія», емоційну лексику, питомі та іншомовні лексичні ресурси, фразеологізми, субстандартну лексику. Увиразнено, що диференційною рисою футбольного телерепортажу є значна частка термінних одиниць – словесних знаків різної номінативної природи. Термінну лексику, яку використовують журналісти під час трансляції матчу на позначення предметів і понять галузі футболу, за ступенем спеціалізації семантики розподілено на загальноспортивні терміни, міжгалузеві спортивні терміни і власне футбольні терміни. Високе функційне навантаження у футбольному репортажі виконує лексика із семою «дія», яка номінує різні процеси під час гри, зокрема діаметрально протилежні дії – атаки та захисту: 1) дієслова з ознакою розподілу в часі, 2) дієслова зі значенням інтенсивності, 3) дієслова зі значенням кратності, 4) дієслова, орієнтовані на іншу дію, 5) дієслова фазовоінтенсивного роду дієслівної дії, 6) дієслова інтенсивно-кратного роду дієслівної дії. Емоційна лексика різної частиномовної належності як посередник між денотативним світом і внутрішнім світом особистості коментатора у футбольному телерепортажі слугує характеристиці футболістів, вболівальників. У футбольному телерепортажі активно функціюють іншомовізми, з-поміж яких домінують англізми. Процес входження неоіншомовізмів, запозичених з англійської мови, не припиняється. Постає проблема паритетного співвідношення в сучасній футбольній комунікації питомої та запозиченої лексики. Футбольний телерепортаж відбиває живомовні тенденції, зокрема актуалізацію субстандартної лексики, яка номінує та оцінює організаційнотактичні дії, фізичні дії на полі, дії гравців із мʼячем, технічні прийоми, результат гри, характеристику фізичного і психічного станів учасників, загальні поняття, повʼязані з організацією гри, її правилами тощо. Лексичні номінації в телерепортажі сприяють водночас чіткому та образному викладові, орієнтованому на швидке сприймання інформації про футбольний матч. Лексика в складі футбольного телерепортажу – відкрита множина, яка систематично оновлюється. Слова, інтегровані у футбольний контекст, переосмислюються, набувають нових семантичних відтінків. У результаті аналізу текстові структури розглянуто як експліканти ознак тексту через систему текстових категорій. Проаналізовано текстові категорії із одиницями нижчої ієрархії в трьох вимірах: у площині семантики – текстові категорії інформативності (підкатегорії концептуальності, фактуальності, імпліцитності), континууму подій (простору і часу), дискретності та зв’язності; у ракурсі комунікативності – текстові категорії антропоцентричності (підкатегорії адресантності та адресатності) і діалогічності (підкатегорії інтерактивності, інтертекстуальності); на рівні прагматики – текстову категорію модальності (підкатегорії референційності, оцінки, експресивності). Унаслідок кореляція текстових категорій слугує текстоконститутивним чинником. Для дослідження частотності реалізації фактуальних текстових показників телерепортажу проведено контент-аналіз – низку послідовних дослідницьких процедур: визначення масиву матеріалу, вибірки, формулювання робочої гіпотези, розробку системи категорій, відбір одиниць аналізу, визначення одиниць рахунку, кодування та квантифікацію документів, оцінювання валідності даних, інтерпретацію результатів. Виявлено, що текстотворення футбольного телерепортажу ґрунтується на різних ярусах мовної системи: фонетичному, лексико-семантичному, фразеологічному, морфологічному, словотвірному, синтаксичному, стилістичному. Обґрунтовано, що система образних засобів передає динаміку гри, слугує створенню інтерактиву з глядачами, вербалізує особливості мовомислення журналіста. Метафоричні конструкції є домінантною особливістю футбольного телерепортажу в прямому ефірі. Створений журналістом метафоричний образ завжди має інтенціональне підґрунтя: передати вирування емоцій під час футбольної гри. Асоціації за подібністю, на яких ґрунтується метафоричне перенесення, можуть стосуватися різних ознак. У футбольному телерепортажі превалюють метафоричні перенесення за такими моделями: «футбол – предмет», «футбол – людина», «футбол – відчуття», «футбол – суспільство», «футбол – природа». Засобом мовновиражальної експресії також слугують епітети. У текстах переважає сполучуваність прикметникових епітетів з іменниками. Епітетні конструкції розподілено за домінантними дистрибутами: епітети на позначення характеристики гравців, дій гравців; епітети на позначення дій команд; епітети на позначення дій арбітрів; епітети, які характеризують матч, процес гри. Уживання порівнянь у текстах телерепортажів детерміноване прагненням журналістів не лише зіставити різні за своєю природою поняття, предмети, а, підкреслюючи якусь характерну рису, продемонструвати своє бачення подій, які відбуваються на футбольному полі. Суб’єктом порівняння може виступати цілий ряд предметів, осіб чи явищ, що прямо чи опосередковано пов’язані з футбольним матчем: гра, команда, футболіст, м’яч. Футбольний телерепортаж містить у складі компаративних конструкцій і формалізовані показники порівняння – сполучники, наявні безсполучникові порівняльні структури. Функційний потенціал образних мовних засобів детермінований конкретним прагматичним спрямуванням кожної ситуації під час футбольного матчу. Тропеїчні конструкції спродуковані передусім для впливу на емоційну сферу глядача-вболівальника. Футбольний телерепортаж – вияв текстотвірної діяльності спортивного журналіста та модель власне мови футболу. Жанр футбольного репортажу є вербальною рефлексією футбольного матчу. Текстова тканина прямого футбольного телерепортажу залежить від смислового наповнення його лексичних номінацій і текстових структур. Саме в репортажі як тексті відбуваються процеси переходу від узуальних значень до оказіональних, що творять нові комунікативні смисли, які сприймає глядацька авдиторія. Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні мовної особистості тележурналіста, його власного мовного репертуару; у виявленні нових тенденцій у використанні лексико-семантичних одиниць і текстових структур української літературної мови для реалізації прагмалінгвістичних завдань сучасного медіадискурсу.

The relevance of studying the language of live football reporting was determined by the following factors: the importance of the social function performed by the Ukrainian language in the modern mass media space during the russian invasion; the need for systematic monitoring of the quality of speech in the sports field, which has been influenced by moscow for many years; expansion of the research scientific paradigm - from structuralist to anthropocentric, renewal of methodological and methodical approaches to text analysis as a process and product of oral speech; the need for multi-level analysis of the oral text; the need to compile electronic thesauruses, the development of corpus linguistics, the resources of which should reflect the language of sports; the need for materials to improve the language culture of football journalists. The source base of the study is reports in the Ukrainian language on the TV channels "MEGOGO Football First", "Football 1", "Football 2", "Public Kyiv", "Setanta Sports" and the TV channel of the TV and radio company "Ukraine" during the live reporting of football matches. The scientific novelty of the work lies in the fact that, for the first time in Ukrainian linguistics, the need to analyze a live football TV reporting as a type of oral spontaneous speech is motivated, since the language situation in the state depends on the quality of language functioning in all spheres of social activity, in particular, in sports; an integral study of the language of live football TV reporting was carried out in the border area of text linguistics, lexicology, terminology, grammar, linguistic stylistics, media linguistics, and pragmatics; the author's algorithm for the typology of lexical nominations dominant in live football reporting has been implemented; the types of text structures are characterized in their correlation with differential semantic, communicative and pragmatic features of the mass media text, the stylistic potential of lexical nominations and text structures as explicants of imagery is highlighted. The theoretical value of the dissertation is evidenced by the formulated principles of multi-level research of football television reporting, which combines structural-systemic, semantic-stylistic and communicative-pragmatic approaches to the analysis of linguistic means.The author's conclusions and generalizations deepen knowledge about the specifics of oral sports media discourse; will become the basis for further analysis of spoken Ukrainian speech based on a complex of lexical nominations and text structures, will contribute to solving theoretical questions of text linguistics, linguistic stylistics and pragmalinguistics.The practical value of the work lies in the fact that the collected material can be used to replenish common language dictionaries, compile a dictionary of football vocabulary, clarify the criteria for socio-normative assessment of the language of football.The materials of the work can be applied in linguistic didactics: in the training of journalists, in the teaching of lexicology, syntax, stylistics, text linguistics at the faculties of philology and journalism of higher education institutions. In the process of research, the work of Ukrainian and foreign scientists on the language of sports and, in particular, the language of football, is summarized. Categorical features of the concept of "football TV reporting" have been determined. It is outlined that this is a product of oral speech activity, which has a fixed temporal interval: two halves of 45 minutes each. Since the football reporting is a relatively complete symbolic structure, this characteristic confirms the expediency of choosing the term "text" for the metalanguage of scientific intelligence. The study of the football television reporting as a text through cross-level analysis of linguistic phenomena is based on two types of key linguistic units: lexical nominations and text structures. Dominant lexical nominations include football terms, vocabulary with the word "action", emotional vocabulary, native and foreign lexical resources, phraseological units, substandard vocabulary. It is emphasized that a significant part of term units – verbal signs of different nominative nature is a differentiating feature of football TV reporting. Terminology used by journalists during the reporting of a match to denote subjects and concepts in the field of football is divided into general sports terms, interdisciplinary sports terms, and actual football terms according to the degree of specialization of semantics. A high functional load in football reporting is performed by the vocabulary with the term "action", which nominates various processes during the game, in particular diametrically opposite actions – attack and defense: 1) verbs with the feature of distribution in time, 2) verbs with the meaning of intensity, 3) verbs with the meaning of multiplicity, 4) verbs oriented to another action, 5) verbs of the phase-intensive kind of verbal action, 6) verbs of the intensive-multiple kind of verbal action. The emotional vocabulary of different part-linguistic affiliations as a mediator between the denotative world and the inner world of the commentator's personality in a football TV reporting serves to characterize football players and fans. In football TV reporting, foreign words are actively used, and English words dominate among them. The process of introducing new foreign idioms borrowed from the English language does not stop. Therefore the problem of the parity ratio in modern football communication of specific and borrowed vocabulary arises. Football TV reporting reflects live broadcasting trends, in particular, the updating of substandard vocabulary that nominates and evaluates organizational and tactical actions, physical actions on the field, actions of players with the ball, technical techniques, the result of the game, characteristics of the physical and mental states of the participants, general concepts related to the organization of the game, its rules, etc. Lexical nominations in the TV reporting contribute to a clear and imaginative presentation, aimed at quick perception of information about a football match. Vocabulary as part of a football TV reporting is an open set that is systematically updated. Words integrated into the football context are reinterpreted and acquire new semantic shades. As a result of the analysis, text structures were considered as explicants of text features through a system of text categories. Text categories with units of a lower hierarchy were analyzed in three dimensions: in the plane of semantics – text categories of informativeness (subcategories of conceptuality, factuality, implicitness), continuum of events (space and time), discreteness and connectivity; in the perspective of communicativeness – textual categories of anthropocentricity (subcategories of addressability and addressability) and dialogicity (subcategories of interactivity, intertextuality); at the level of pragmatics – the text category of modality (subcategories of referentiality, evaluation, expressiveness). As a result, the correlation of text categories serves as a text-constitutive factor. To study the frequency of implementation of factual textual indicators of TV reporting, a content analysis was carried out – a series of consecutive research procedures: determination of the array of material, sampling, formulation of a working hypothesis, development of a system of categories, selection of units of analysis, determination of units of account, coding and quantification of documents, assessment of data validity, results interpretation. It was found that the text creation of the football TV reporting is based on different levels of the language system: phonetic, lexical-semantic, phraseological, morphological, word-forming, syntactic, stylistic. It is substantiated that the system of visual aids reflects the dynamics of the game, serves to create interaction with the audience, and verbalizes the peculiarities of the journalist's linguistic thinking. Metaphorical constructions are a dominant feature of live football TV reporting. A metaphorical image created by a journalist always has an intentional basis: to convey the surge of emotions during a football game. Associations based on similarity, on which the metaphorical transfer is based, can refer to different features. In football TV reporting, metaphorical transfers based on the following models prevail: "football is an object", "football is a person", "football is a feeling", "football is society", "football is nature". Epithets also serve as a means of linguistic expression. The texts predominantly feature the combination of adjectival epithets with nouns. Epithetical constructions are categorized into dominant distributions: epithets to denote player characteristics, player actions; epithets to denote team actions; epithets to denote referee actions; epithets characterizing the match, the process of the game. The use of comparisons in telecommentary texts is explained by the journalists' desire not only to juxtapose different concepts, objects but also to highlight a characteristic feature, expressing their vision of the events on the football field. The subject of comparison can be a whole range of objects, individuals, or phenomena directly or indirectly related to the football match: the game, the team, the footballer, the ball. Football telecommentary includes comparative constructions and formalized indicators of comparison, such as conjunctions and non-conjunction comparative structures. The functional potential of figurative language means is determined by the specific pragmatic orientation of each situation during a football match. Tropic constructions are primarily produced to impact the emotional sphere of the viewerfan. A football TV reporting is a manifestation of the text-creating activity of a sports journalist and a model of the proper language of football. The genre of football reporting is a verbal reflection of a football match. The text fabric of a live football TV reporting depends on the semantic content of its lexical nominations and text structures. It is in the reporting as a text that processes of transition from usual meanings to occasional ones occur, which create new communicative meanings that are perceived by the viewing audience. We see the perspective of the research in the study of the language personality of the TV journalist, his own language repertoire; in identifying new trends in the use of lexical-semantic units and text structures of the Ukrainian literary language for the implementation of pragmalinguistic tasks of modern media discourse.