Екзистенціал тривоги як літературний феномен у наративі модернізму (на матеріалі творчості Володимира Винниченка)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України. – Тернопіль, 2013. Дисертаційна робота присвячена дослідженню малорозробленої проблеми екзистенційної тривоги в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття на матеріалі творів В. Винниченка 1910-х років. На основі праць М. Бердяєва, М. Гайдеґґера, А. Камю, С. К’єркегора, Ж.-П. Сартра, П. Тілліха, К. Ясперса з’ясовуються філософсько-естетичні засади екзистенціалізму, окремі положення якого є культурно-естетичним підґрунтям творчості письменника. У роботі проаналізовано ідейно-естетичні пошуки В. Винниченка в антропологічній проблематиці, з’ясовано значення його творчості у метадискурсі раннього українського модернізму. У дослідженні експліковано теоретичні аспекти екзистенціалів людського буття, окреслено домінантний характер тривоги. Художній дискурс творів В. Винниченка проаналізовано у світлі наратології, рецептивної естетики, сюжетно-композиційної структури, цілісного аналізу образної системи

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01 – украинская литература. – Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка Министерства образования и науки Украины. – Тернополь, 2013. Диссертационная работа посвящена исследованию малоразработанной проблемы экзистенциальной тревоги в украинской литературе конца ХІХ – начала ХХ века на материале произведений В. Винниченко 1910-х годов. На основе трудов М. Бердяева, М. Гайдеггера, А. Камю, С. Керкегора, Ж.-П. Сартра, П. Тиллиха, К. Ясперса определяются философско-эстетические принципы экзистенциализма, отдельные принципы которого являются культурно-эстетической почвой творчества писателя. В работе проанализированы идейно-эстетические поиски писателя в антропологической проблематике, выяснено значение его творчества в метадискурсе раннего украинского модернизма. В исследовании эксплицированы теоретические аспекты экзистенциалов человеческого бытия, очерчен доминантный характер тревоги. Художественный дискурс произведений В. Винниченко проанализирован в свете нарратологии, рецептивной эстетики, сюжетно-композиционной структуры, целостного анализа образной системы произведений.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in Speciality 10.01.01 – Ukrainian Literature. – Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical Unversity, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Ternopil, 2013. The thesis focuses on the study of the existential category of anxiety in the Ukrainian literature of the late 19th – the early 20th century which has been insufficiently investigated. The research is based on the novels by Volodymyr Vynnychenko of the 1910th. The philosophical and aesthetic principles of existentialism are outlined in the fundamental works of M. Berdyaev, M. Heidegger, A. Camus, S. Kierkegaard, J. P. Sartre, P. Tillih, K. Jaspers. Some of their views moulded the cultural and aesthetic basis of Vynnychenko’s novels. In Ukraine the existential ideas can be traced back in the works of H. Skovoroda and P. Yurkevych The search for the sense of existence and the theory of the human happiness was reflected in the philosophical and ethic ideas of Volodymyr Vynnychenko, which were outlined in his literary works and the philosophical treatise “Concordism. The System of the Formation of Happiness”. V. Vynnychenko’s ideological and aesthetic search for anthropological problems has been analyzed in the thesis. The artistic value of his creative activity in the metadiscourse of the early Ukrainian modernism has been explicated. The importance of the connection between writer’s works and the European literary process is underlined. In his social and psychological novels of the 1910th Volodymyr Vynnychenko focused the paramount attention on portraying characters’ internal world and their experiences. The transformation of existential ideas in literary works of the late 19th – the early 20th has been brightly fulfilled in the conception of existential anxiety, inherent to the man of this time. Therefore P. Tillih’s philosophical concept of anxiety has been applied in the literary analysis. The theoretical aspects of the human existence have been explicated in this investigation and the dominant character of the existential category of anxiety has been elucidated. The functions of the category of anxiety are investigated and the variations of this existential category (such as the anxiety of the absence of the sense, the anxiety of the guilt and conviction, the anxiety of the fate and death) are systematized in the poetics of social and psychological novels by Volodymyr Vynnychenko of the 1910th. The artistic discourse of Vynnychenko’s novels has been analyzed from the point of view of the narratology, the receptive aesthetic, plot and composition structure and the integral analysis of the system of images. The predominant stylistic devices such as announcing, narrator’s selfappealing, retrospect and prospect view, cinema montage, quoted narration, "spatial attaching" to the separate personage and others underline the existential matrix of the early novels by Volodymyr Vynnychenko.