Вербалізація емоцій в українських онлайн-медіа

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена тенденцією сучасного медіадискурсу до емотивності, оцінності, важливістю емоційних мовних засобів у процесі сприймання журналістського тексту. Беззаперечним сьогодні є зростання популярності цифрових медіа, що увиразнює необхідність вивчення мови емоцій в онлайн-середовищі. Предметом студій є мовні прийоми та засоби вираження емоційності в текстах загальнонаціональних новинних ресурсів «Українська правда» та «Дзеркало тижня». Мета дослідження полягає у моніторингу та систематизації найпоширеніших вербальних маркерів емоційності в онлайн-виданнях, виділенні конотативних домінант емоційних мовних одиниць у контексті аналізованих тем. Методика дослідження охоплює комплекс загальнонаукових методів: концептуальний аналіз, контент-аналіз, індукція, аналіз та синтез, порівняння, систематизація та класифікація. Новизна розвідки полягає в типологізації мовних засобів та прийомів вираження емоційного спектру в онлайн-текстах. У результаті дослідження з’ясовано, що важливим компонентом медіатексту є емоційна реакція на нього аудиторії. Емоції вербалізуються за допомогою емотивів – мовних одиниць різних рівнів (лексичного, морфологічного, синтаксичного, стилістичного). Контент-аналіз загальноукраїнських онлайн-видань «Дзеркало тижня» та «Українська правда» упродовж вересня 2020 – березня 2021 рр. засвідчив домінування емотивів із негативною конотацією, співвідносною з емоціями та переживаннями журналістів і реципієнтів щодо конфліктно-чутливих тем (Covid-19, порушення прав і свобод людини, насильства, корупції). Найчастіше використано метафори та епітети, іншомовну лексику, якісно-оцінні прикметники та фразеологізми, суб’єктивно-модальні синтаксичні конструкції з оцінною семантикою, розмовно-просторічну лексику, неологізми. Емоційно-експресивні засоби демонструють домінування пейоративного конструювання дійсності, спричиняють прогнозований емоційний ефект в аудиторії та тенденційно моделюють мовну картину сучасних медіатекстів в оналайн-просторі.

The relevance of the research is determined by the tendency of modern media discourse towards emotionality, evaluativeness, the importance of emotional language means the process of perceiving a journalistic text. Undeniable today is the growing popularity of digital media, which emphasizes the need to learn the language of emotions in the online environment. The subject of studies is language techniques and means of emotional expression in the texts of national news resources "Ukrainska Pravda" and "Dzerkalo Tyzhnia". The study aims to monitor and systematize the most common verbal markers of emotionality in online publications, to highlight the dominant connotative emotional language units in the context of the analyzed topics. The research methodology includes a complex of general scientific methods: conceptual analysis, content analysis, induction, analysis and synthesis, comparison, systematization an classification. The novelty of intelligence lies in typology language means and methods of expressing the emotional spectrum in online texts. As a result of the research, it was found that an important component of the media text is the audience's emotional reaction to it. Emotions are verbalized with the help of emotives i.e. language units of different levels (lexical, morphological, syntactic, stylistic). The content analysis of the all-Ukrainian online editions "Dzerkalo Tyzhnia" and "Ukrainska Pravda" from September 2020 to March 2021 showed the dominance of emotions with a negative connotation, corresponding to the emotions and experiences of journalists and recipients regarding conflict i.e. sensitive topics (Covid-19, violation of human rights and freedoms, violence, corruption). Metaphors and epithets, foreign vocabulary, qualitatively evaluative adjectives and idioms, subjective modal syntactic constructions with evaluative semantics, colloquial and colloquial vocabulary, neologisms are most often used. Emotionally expressive means demonstrate the dominance of a pejorative construction of reality, cause a predicted emotional effect in the audience and tend to model the language picture of modern media texts in the online space.