Особливості просторової диференціації територіальних громад: приклад Тернопільської області

Abstract

У статті досліджено роль просторового планування як важливого інструменту ефективного використання територіальних ресурсів громад на прикладі Тернопільської області. Обґрунтовано, що території відображають відмінний спосіб соціальної та просторової організації, пов’язаний із способами просторового мислення. Території, не будучи природними утвореннями, є результатом соціальних практик і процесів і створюються за визначених умов, щоб служити вибраним цілям. Аналіз території проводиться з позиції місцеположення об’єктів, просторового відношення та взаємодії, за їх просторовою впорядкованістю й організацією. У нашому дослідженні ми хотіли б закцентувати увагу на особливостях диференціації територіальних утворень за параметрами їхнього соціально-економічного стану. Здійснено дослідження ключових метричних характеристик, що впливають на функціонування територіальних громад у Тернопільській області. Також здійснено дослідження територіальних громад області за показниками володіння земельними ділянками домогосподарств. На основі означених комплементарних показників проведено групування територіальних громад за показниками функціонального характеру їхніх центрів, площ, якими володіють громади, віддаленістю від районних адміністративних центрів – як показником територіальної доступності, визначено роль таких даних для просторової організації території громад. Загалом відзначено, що проведення реформи місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою на засадах зміцнення регіонального розвитку, поглиблення децентралізації влади, використання моделі взаємодії у відносинах центральної та місцевої влади є обов’язковим та необхідним для забезпечення розвитку обласних територій.

The article analyses the role of spatial planning as an important tool for the efficient use of territorial resources of communities on the example of the Ternopil region. It is substantiated that territories reflect a distinctive way of social and spatial organisation associated with certain ways of spatial thinking. Territories, not being natural formations, are the result of social practices and processes and are created under certain conditions to serve certain purposes. The analysis of the territory is carried out from the point of view of the location of objects, spatial relations and interactions, their spatial order, and their organisation. In our study, we would like to focus on the peculiarities of differentiating territorial entities by the parameters of their socio-economic status. We have studied the key metric characteristics that affect the functioning of territorial communities in the Ternopil region. The study of territorial communities in the region was also carried out in terms of household land ownership. On the basis of these complementary indicators, the article groups territorial communities by the functional nature of their centres, the area owned by the communities, and the distance from district administrative centres as an indicator of territorial accessibility and determines the role of such data for the spatial organisation of the community territory. In general, it is noted that the reform of local self-government and administrative-territorial structure on the basis of strengthening regional development, deepening decentralisation of power, and the use of a model of interaction between central and local authorities is mandatory and necessary to ensure the development of regional territories.