Застосування елементів ігрової технології на уроках української мови та літератури

Abstract

Нині неможливо уявити організацію навчального процесу без залучення сучасних технологій, які перетворюють вивчення мови на творчий і захоплюючий процес. А одним із пріоритетних напрямів реформування освіти є виховання творчої особистості з асоціативно-критичним мисленням. Реалізація творчого підходу до навчання рідної мови неможлива без розробки та впровадження відповідних технологій. Досягнути цього можна, створюючи інтерактивне середовище. Досвід підтверджує, що традиційні форми навчання не завжди викликають інтерес до навчання, а отже, не дають ефективного результату. Використання ігрової технології на уроках української мови та літератури надає навчальному процесові різноманітності, зміцнює набуті знання, розвиває комунікативну компетентність, творчі нахили учнів, підвищує інтерес до навчання, знижує психологічне навантаження. Саме цій проблемі присвячена стаття. Зазначається, що у Державному стандарті базової середньої освіти визначено важливість особистісної орієнтації освіти, що передбачає забезпечення належних умов для різнобічного розвитку кожного учня, врахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення самостійності в навчанні, самопізнання і саморозвитку. Для цього навчальний процес має бути побудований з максимальним наближенням до потреб і можливостей зростаючої особистості. Своєрідним дієвим засобом мотивації учнів до навчальної діяльності, спілкування, самореалізації, одержання радості від пізнання є навчальна гра. У статті розглядається історія виникнення ігрової технології, подаються аспекти дослідження її. Зазначається, що особливого значення набуває використання ігрової технології під час навчання гуманітарних дисциплін учнів закладів загальної середньої освіти, оскільки гра добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку; легше долає труднощі, психологічні бар’єри; мотиваційна за своєю природою; уможливлює розвиток одночасно кількох компетентностей; продукує переважно колективну, групову чи парну форми роботи; має кінцевий результат. Підкреслюється, що у лінгводидактиці є багато класифікацій ігор. Якщо розглядати гру з точки зору цільових орієнтацій, то в цьому випадку можна розділити її на дидактичні, виховуючі, розвиваючі, соціалізовані. За характером педагогічного процесу виділяють навчальні, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі; пізнавальні, виховні, розвиваючі; репродуктивні, продуктивні, творчі. За змістом уроку української мови ігри поділяються на ігри з фонетики, лексикології, морфології, синтаксису, орфографії, пунктуації, розвитку зв’язного мовлення. Зазначається, що ігрові технології можна використовувати на кожному етапі уроку залежно від мети навчання для актуалізації опорних знань і вмінь; вивчення нового матеріалу; перевірки знань; закріплення й узагальнення вивченого матеріалу; контролю набутих знань. Відзначається, що залежно від того, скільки триватиме гра, можна виділити такі етапи: підготовчий (на ньому учні знайомляться з правилами гри, поділяються на команди, отримують пакети завдань); основний (на ньому безпосередньо виконуються завдання); підсумковий (на ньому аналізуються й оцінюються результати, виправляються помилки й визначаються переможці). У статті наводяться яскраві приклади застосування ігрових технологій, які були апробовані у 5–8 класах закладів загальної середньої освіти.

Today, it is impossible to imagine organizing the educational process without using modern technologies that turn language learning into a creative and exciting process. And one of the priorities of education reform is to foster a creative personality with associative and critical thinking. Implementation of a creative approach to teaching the native language is impossible without the development and implementation of appropriate technologies. This can be achieved by creating an interactive environment. The experience confirms that traditional forms of teaching do not always arouse interest in learning and, therefore, do not produce effective results. The use of game technology in Ukrainian language and literature lessons adds variety to the learning process, strengthens the acquired knowledge, develops communicative competence, creative inclinations of students, increases interest in learning, and reduces psychological stress. The article is devoted to this issue. It is noted that the State Standard of Basic and Complete Secondary Education defines the importance of personal orientation of education, which provides for the provision of appropriate conditions for the comprehensive development of each student, taking into account his or her individual characteristics, cognitive needs, interests, aspirations, and encouraging independence in learning, self-knowledge and self-development. To achieve this, the educational process should be structured as closely as possible to the needs and capabilities of a growing personality. A kind of effective means of motivating students to learn, to communicate, to self-realize, to enjoy learning is a learning game. The article examines the history of game technology and presents aspects of its research. It is noted that the use of game technology in teaching humanities to students of general secondary education institutions is of particular importance, since the game is a well-known, familiar and favorite form of activity for a person of any age; it overcomes difficulties and psychological barriers more easily; it is motivational in nature: it makes it possible to develop several competencies at the same time; it produces mainly collective, group or pair forms of work; it has a final result. It is emphasized that there are many classifications of games in linguodidactics. If we consider the game from the point of view of target orientations, then it can be divided into didactic, educational, developing, socialized. According to the nature of the pedagogical process, there are educational, training, controlling, generalizing; cognitive, educational, developing; reproductive, productive, creative orientation. According to the content of the Ukrainian language lesson, games are divided into games on phonetics, lexicology, morphology, syntax, spelling, punctuation, and development of coherent speech. It is noted that game technologies can be used at every stage of the lesson, depending on the purpose of learning, to update basic knowledge and skills; to learn new material; to test knowledge; to consolidate and to summarize the material learned; to control the acquired knowledge. It is noted that, depending on how long the game lasts, the following stages can be distinguished: preparatory (where students get acquainted with the rules of the game, are divided into teams, and receive task packages); main (where tasks are performed); final (where results are analyzed and evaluated, mistakes are corrected, and winners are determined). The article provides vivid examples of the use of game technologies that have been tested in 5–9 grades of general secondary education institutions.