Усноісторичні свідчення про міжнаціональні стосунки корінного населення Волині з Чеськими поселенцями в час Другої світової війни

Abstract

Метою є аналіз співжиття українців Волині з чехами, поселенцями в царській Росії після 1861 р., упродовж Другої світової війни на прикладі взаємин у селі Вовоковиї на Рівненщині (пово- єнний Демидівський район), хутора Комарівка (Кременецький район Тернопільської області, Південна Волинь) та низки інших сіл, зокрема Купичева (Турійський район Волинської області). Методологічну основу дослідження становить використання загальнонаукових і спеціально-історичних методів, зокрема проблемно-хронологічного, синхронного, порівняльно-історичного. Наукова новизна. Дослі- дження подій громадського життя села в час випробувань часу Другої світової війни виявило у вза- ємних стосунках між чехами й українцями незмінність дотримання взаємоповаги і взаєморозуміння. Висновки. Застосовані при аналізі можливості методу усної історії завдяки їхній виразності дали можливість виявити незмінну доброзичливість чеських поселенців щодо корінних жителів краю, яка з особливою виразністю проявилася у ставленні до тогочасного визначального чинника суспільного життя краю – стремління українського народу до національної незалежності. До честі чеських сусі- дів вони були одностайними щодо природності його стремління. У свою чергу, після трагічної втрати її своєю історичною батьківщиною чехи виявляли вдячність волинянам за принципову українську точку зору осуду. Закономірними ставали взаємні дії проти спільних окупантів. Особливо підкреслимо чеську щирість у тодішній, вельми бажаній, посильній допомозі не лише українським повстанцям, а й звичай- ним сусідам-селянам, які потерпали від терору окупантів. Відтак саме тоді природним стало народ- ження у середовищі волинян при звертанні до сусідів із гідними заслуженої шани словами: «Чеші, йсте свате ліді!» («Чехи, ви – святі люди!») Приємно, що, як засвідчили виявлені дослідником спогади вдяч- них волинян, незабутні слова збереглися у краї до наших днів – зараз же внаслідок теперішнього спри- яння Чеської держави воюючій Україні, маючи підстави для поновного життя й на майбутнє теж.

The aim is to analyze the coexistence of Ukrainians in Volhynia with Czechs, settlers in Tsarist Russia after 1861, during the Second World War, using the example of relations in the village of Vovokovia in Rivne Oblast (post-war Demydivsky District), Komarivka Khutor (Kremenetsky District, Ternopil Region, South Volyn) and a number of others villages, in particular Kupycheva (Turiy district of Volyn region). The methodological basis of the research is the use of general scientific and special-historical methods, in particular problemchronological, synchronous, comparative-historical. Scientific novelty. The study of the events of the public life of the village during the trials of the Second World War revealed mutual respect and mutual understanding in mutual relations between Czechs and Ukrainians. Conclusions. The possibilities of the oral history method used in the analysis, thanks to their expressiveness, gave an opportunity to reveal the unchanging benevolence of the Czech settlers towards the native inhabitants of the region, which was particularly evident in the attitude towards the defining factor of the social life of the region at that time – the aspiration of the Ukrainian people to national independence. To the credit of the Czech neighbors, they were unanimous about the naturalness of his aspiration. In turn, after the tragic loss of their historical homeland, the Czechs expressed gratitude to the Volhynians for the principled Ukrainian point of view of condemnation. Mutual actions against common occupiers became regular. We will especially emphasize the Czech sincerity in the much-desired, powerful help not only to the Ukrainian rebels, but also to the ordinary peasant neighbors who suffered from the terror of the occupiers. Therefore, it was then that it became natural to be born among the Volhynians when addressing their neighbors with words worthy of well-deserved respect: ‘Czechs, here are the matchmakers!’ (‘Czechs, you are holy people!’) It is pleasant that, as the researcher revealed the memories of grateful Volhynians, unforgettable words have been preserved in the region to this day - now, as a result of the current assistance of the Czech state to the warring Ukraine, having grounds for renewed life and for the future as well.