Система місцевого управління на Правобережній Україні у внутрішній політиці П. Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.)

Abstract

Мета дослідження полягає в комплексному аналізі державотворчих заходів уряду гетьмана П. Скоропадського у сфері реформування системи органів виконавчої влади та структур місцевого самоврядування, з’ясуванні ефективності системи управління як складової його внутрішньої політики. Методологія дослідження. В основу методології покладено базові принципи історичного пізнання (історизму, всебічності, об’єктивності). Дослідження ґрунтується на комплексному засто- суванні загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних, зокрема історико-системного та історико-порівняльного методів. Наукова новизна. Здійснено всебічний аналіз регіональної політики уряду гетьмана П. Скоропадського з огляду на складну ситуацію квітня-грудня 1918 р. З’ясовано, що започатковані гетьманом реформи органів місцевої влади і самоврядування були покликані створити дієву владну вертикаль, необхідну гетьману для стабілізації внутрішньополітич- ної обстановки в Українській Державі в умовах наростання воєнної загрози з боку більшовицької Росії. Висновки. Відзначено, що саме складна військово-політична ситуація спонукала П. Скоропадського вдатися до запровадження авторитарної моделі правління, а відтак вихідним положенням його регі- ональної політики стала централізація управління провінцією. Зважаючи на логіку воєнного часу такі міри були цілком виправданими, однак надання ключових посад у місцевих адміністраціях представни- кам імперського істеблішменту та впровадження антидемократичних принципів проведення виборів виявилися непопулярними серед широкого загалу. Як наслідок, замість покращення керованості регі- онами, реформаторська діяльність П. Скоропадського призвела до падіння підтримки гетьманської влади у регіонах, що врешті обумовило швидкий крах Гетьманату.

The aim of the article is to analyze the state-building measures of the government of Hetman P. Skoropadskyi in the field of reforming the system of local executive bodies and local government authorities and to clarify the effectiveness of local government as a part of his domestic policy. Research methodology. The basic principles of historical knowledge (historicism, comprehensiveness, objectivity) are the basis for methodology. Moreover, the article is based on the complex application of general scientific methods (analysis, synthesis, generalization) and special and historical (historical and systemic and historical and comparative methods in particular). Scientific novelty. The research makes a comprehensive analysis of the regional policy of the government of P. Skoropadskyi due to the context of the revolutionary situation in April – December 1918; determines that the reforms of local government and local government authorities, initiated by Hetman, were designed to create an effective power vertical which was necessary to stabilize the domestic political situation in the Ukrainian State under the conditions of mounting military threat from Bolshevik Russia. Summary. It claims that the political and military situation prompted P. Skoropadskyi to resort to introducing an authoritarian model of government, and thus the starting point of his regional policy was to centralize provincial governance. In view of the wartime logic such measures worked. However, giving key offices in local authorities to the representatives of the imperial establishment and introducing anti-democratic principles of carrying elections on were unpopular among the great masses of population. As a result, instead of governing the regions better, P. Skoropadskyi’s reforming activities led to a decline in support for the Hetman’s power in the regions, which ultimately caused the rapid collapse of the Hetmanate.