Пропагандистські стратегії в сучасному медіадискурсі: аналіз прикладів зі світової практики

Abstract

Мета дослідження – виявити пропагандистські стратегії в іноземних медіа. Проведення дослідження зумовлено тим, що в контексті суттєвих змін воєнно-політичної обстановки у світі загалом та навколо України з початком повномасштабної російської агресії в медійному просторі значного поширення набуває пропаганда, яка є ефективним інструментом маніпулювання громадською думкою. Медіа використовують різні пропагандистські стратегії, формуючи нерелевантну картину дійсності. Це призводить до зниження рівня інформаційної безпеки держави, наслідком чого є дестабілізація суспільно-політичного становища, спротив прийняттю тих чи інших державних рішень тощо. 1 Методологія дослідження. Дослідження пропагандистських стратегій у сучасних медіа базувалося на медіаманіпулятивному підході, методах маніпуляції масовою свідомістю та контент-аналізу. Їхнє застосування дозволило виявити основні засади розгляду проблематики пропагандистських стратегій. Результати. У процесі роботи з’ясовано, що пропагандою є цілеспрямоване поширення недостовірної інформації з певною метою. Пропаганда спрямована саме на людську свідомість, адже дозволяє формувати в ній чіткі концепції та образи. Залежно від спрямованості пропаганда поділяється на зовнішню та внутрішню; за сферою поширення – на культурну, особистісну, інформаційну, політичну; за ступенем достовірності інформації – на правдиву, частково правдиву, неправдиву; за етапом поширення – на підготовчу, активну, приховану. Пропагандистськими стратегіями є брехня, відривання від контексту, дезінформування, демонізація ворога, затуманення свідомості, умисна неясність, плутанина, навішування ярликів, напівправда, повторення, приєднуйся до маси, прості люди, стереотипи, страх, непевність та сумніви. Дослідження констатує, що основними пропагандистськими стратегіями, які використовуються в аналізованих медіа, є «прості люди» та «стереотипи», менше – «приєднуйся до маси» та «напівправда». Новизна. Новизна розвідки полягає в удосконаленні розуміння поняття «пропаганда», дослідженні особливостей функціонування пропагандистських стратегій в іноземних медіа. Практична значення. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть стати в пригоді журналістам, дипломатам, політикам під час продукування певних ідей та думок.

The purpose of the study is to identify propaganda strategies in foreign media. Conducting the research is due to the fact that in the context of significant changes in the military and political situation in the world in general and around Ukraine, with the beginning of full-scale Russian aggression, propaganda, which is an effective tool for manipulating public opinion, is becoming widely spread in the media space. The media use different propaganda strategies, forming an irrelevant picture of reality. This leads to a decrease in the level of information security of the state, the result of which is the destabilization of the social and political situation, opposition to the adoption of certain state decisions, etc. Research methodology. The study of propaganda strategies in modern media was based on the media manipulative approach, methods of manipulation of mass consciousness and content analysis. Their application made it possible to identify the main principles of consideration of the problems of propaganda strategies. The results. In the process of work, it was found that propaganda is the purposeful dissemination of unreliable information with a specific goal. Propaganda is aimed precisely at the human consciousness, because it allows to form clear concepts and images in it. Depending on the orientation, propaganda is divided into external and internal; according to the sphere of distribution – cultural, personal, informational, political; according to the degree of reliability of the information – true, partially true, false; according to the stage of spread – preparatory, active, latent. Propaganda strategies include lies, decontextualization, disinformation, demonization of the enemy, obfuscation, deliberate obscurity, confusion, labelling, half-truths, repetition, join the crowd, commoners, stereotypes, fear, uncertainty, and doubt. The study states that the main propaganda strategies used in the analyzed media are «common people» and «stereotypes», less so – «join the crowd» and «halftruth ». Novelty. The novelty of the study is that propaganda strategies in foreign media were investigated for the first time. The understanding of the concept of «propaganda» has also been improved, the peculiarities of the functioning of propaganda strategies in foreign media have been investigated. Practical significance. The practical significance of the research lies in the fact that the obtained results can be applied to journalists, diplomats and politicians when promoting certain ideas and opinions.

Celem badania jest ujawnienie strategii propagandowych w mediach zagranicznych. Przeprowadzenie badania wynika z faktu, że w kontekście znaczących zmian sytuacji militarnopolitycznej na świecie i wokół Ukrainy, wraz z początkiem rosyjskiej agresji na pełną skalę, propaganda będąca skutecznym narzędziem manipulacji opinią publiczną, staje się szeroko rozpowszechniona w przestrzeni medialnej. Media stosują różne strategie propagandowe, kreując nieistotny obraz rzeczywistości. Prowadzi to do obniżenia poziomu bezpieczeństwa informacyjnego państwa, czego konsekwencją jest destabilizacja sytuacji społeczno-politycznej, sprzeciw wobec podejmowania określonych decyzji państwa itp. Metodologia badania. Badanie strategii propagandowych we współczesnych mediach opierało się na podejściu manipulacyjnym mediów, metodach manipulacji świadomością masową i analizie treści. Ich zastosowanie pozwoliło na wskazanie głównych zasad rozpatrywania problematyki strategii propagandowych. Wyniki. W trakcie pracy stwierdzono, że propaganda to celowe rozpowszechnianie niewiarygodnych informacji w określonym celu. Propaganda jest skierowana właśnie do ludzkiej świadomości, ponieważ pozwala na kształtowanie w niej wyraźnych pojęć i obrazów. W zależności od orientacji propagandę dzieli się na zewnętrzną i wewnętrzną; według sfery dystrybucji – na kulturalną, osobistą, informacyjną, polityczną; według stopnia wiarygodności informacji – na prawdziwą, częściowo prawdziwą, fałszywą; według etapu rozprzestrzeniania się – na przygotowawczą, aktywną, ukrytą. Strategie propagandowe obejmują kłamstwa, dekontekstualizację, dezinformację, demonizację wroga, zmętnienie świadomości, celową niejasność, zamieszanie, etykietowanie, półprawdę, powtarzanie, dołączanie do tłumu, prości ludzie, stereotypy, strach, niepewność i wątpliwości. Z badania wynika, że głównymi strategiami propagandowymi stosowanymi w analizowanych mediach są «prości ludzie» i «stereotypy», w mniejszym stopniu «dołącz do tłumu» i «półprawda». Nowość. Nowość wywiadu polega na tym, że po raz pierwszy w dyskursie naukowym poprawiono rozumienie pojęcia «propaganda», zbadano osobliwości funkcjonowania strategii propagandowych w mediach zagranicznych. Znaczenie praktyczne. Praktyczne znaczenie badania polega na tym, że uzyskane wyniki można zastosować w procesie tworzenia określonych idei i opinii przez dziennikarzy, dyplomatów i polityków.