Використання біографічного методу в процесі викладання історико-педагогічних дисциплін

Abstract

Стаття присвячена аналізу використання біографічного методу в українській історико-педагогічній науці. Висвітлено становлення біографічного методу в сучасній історико-педагогічній науці та його взаємозв'язок з іншими науками (соціологія, філософія, психологія, література). Проаналізовано різні дефініції та підходи до трактування біографічного методу. Виокремлено його зміст, сутність, принципи, труднощі використання крізь призму поглядів провідних вітчизняних науковців. Аналіз досліджень з даної проблеми засвідчив широкий спектр методологічних та теоретичних підходів та відсутність практичного аналізу використання методу і обміну досвідом з даного питання. Проаналізовано результати практичного використання біогра-фічного методу, виокремлено умови його ефективності: високий рівень професіоналізму, загальної ерудиції педагога, які ґрунтуються на опрацюванні різнопланових джерел та їх доступності; володіння педагогом індуктивним та дедуктивним методами, критичним мисленням, вміння вести «сократову бесіду»; особиста зацікавленість викладача у використанні даного методу; особистісне ставлення педагога до персоналії; моральність, та загальнолюдські якості педагога; творчий саморозвиток педагога, моделювання власних стратегічних цілей та здобутків. Здійснено аналіз результатів опитування студентів (за допомогою Googl form), які вивчали педагогічні дисципліни з використанням біографічного методу. Охарактеризовано найбільш поширені труднощі в процесі застосування біографічного методу: відсутність бажання вчитися та мотивації серед студентів, формальне ставлення до навчання (акцент на балах, а не на знаннях), низький рівень готовності до усвідомленого навчання, «психологізація» при викладанні, практичний підхід до навчання.

The article is devoted to the analysis of the use of the biographical method in Ukrainian historical and pedagogical science. The formation of the biographical method in modern historical and pedagogical science and its relationship with other sciences (sociology, philosophy, psychology, literature) are highlighted. Various definitions and approaches to the interpretation of the biographical method are analyzed. Its content, essence, principles, difficulties of use through the prism of views of leading domestic scientists are highlighted. The analysis of studies on this problem has proven a wide range of methodological and theoretical approaches and the absence of a practical analysis of the use of the method and the exchange of experience on this issue. The results of the practical use of the biographical method are analyzed, the conditions of its effectiveness are singled out: a high level of professionalism, general erudition of the teacher, which are based on the processing of various sources and their availability; the teacher's mastery of inductive and deductive methods, critical thinking, the ability to conduct a «Socratic conversation»; the teacher's personal interest in using this method; the personal attitude of the teacher to personality; morality and general human qualities of a teacher; creative self-development of the teacher, modeling of one's own strategic goals and achievements. An analysis of the results of a survey of students (using Google form) who studied pedagogical disciplines using the biographical method was carried out. The most common difficulties in the process of applying the biographical method are characterized: lack of desire to learn and motivation among students, formal attitude to learning (emphasis on scores, not on knowledge), low level of readiness for conscious learning, «psychologicalization» in teaching, practical approach to learning.