Текстотвірна компетентність як індикатор сформованості мовної особистості майбутнього філолога

Abstract

Стаття розглядає проблему формування текстотвірної компетентності як ключового елемента мовної освіти майбутнього філолога. В статті аналізуються останні дослідження та публікації з цієї тематики, визначаються основні напрямки досліджень у сфері текстотвірної компетентності. Наводяться імена науковців, що внесли значний внесок у розвиток даного питання, та основні аспекти їхніх досліджень. Окрема увага приділяється текстотвірній компетентністі та аспектам мовної особистості. В контексті філологічної сфери обговорюється важливість правильного використання мовних засобів, де текстотвірна компетентність визначається як ключовий елемент успішної фахової діяльності. Автори розглядають, як ця компетентність дозволяє аналізувати та інтерпретувати тексти, а також творчо взаємодіяти з мовою. Також обговорюються інноваційні методи навчання, які акцентують увагу на творчому написанні, аналізі текстів та взаємодії з іншими мовними сферами. Розглядається значення ефективного впровадження цих методів для розвитку текстотвірної компетентності. Стаття звертає увагу на перспективи подальших досліджень у цій області, визначаючи можливі напрямки розвитку та удосконалення підходів до формування текстотвірної компетентності. У висновках підкреслюється важливість досліджень у сфері текстотвірної компетентності для підготовки майбутніх філологів. Аналіз визначень текстотвірної компетентності свідчить про її пов'язаність з комунікативною компетентністю, що є складником професійної компетентності майбутнього фахівця. Текстотвірна компетентність є важливим індикатором сформованості професійної компетентності та корелює з вимогами конкретної професії. Особливий акцент робиться на важливості міжкультурного спілкування для майбутніх фахівців морського коледжу, що забезпечує адекватне сприйняття та передачу інформації у взаємодії з представниками різних культур і мов. Ця стаття слугує як важливий внесок у розуміння та вдосконалення педагогічних практик у формуванні текстотвірної компетентності майбутніх філологів, а також вказує на можливості подальших досліджень у цій сфері.

This article examines the issue of developing textual competence as a key element in the language education of future philologists. The paper analyzes recent research and publications on this topic, identifying the main directions of research in the field of textual competence. The names of scholars who have made significant contributions to the development of this issue and the main aspects of their research are provided. Special attention is given to textual competence and aspects of the linguistic personality. In the context of the philological sphere, the importance of correct language usage is discussed, where textual competence is identified as a crucial element for successful professional activity. The authors discuss how this competence enables the analysis and interpretation of texts, as well as creative interaction with language. Innovative teaching methods are also discussed, emphasizing a focus on creative writing, text analysis, and interaction with other linguistic domains. The significance of effectively implementing these methods for the development of textual competence is explored. The article highlights prospects for further research in this area, identifying possible directions for development and improvement of approaches to shaping textual competence. In conclusion, key findings underscore the importance of research in the field of textual competence for the preparation of future philologists. The analysis of definitions of text creation competence indicates its connection with communicative competence, which is a component of the professional competence of future specialists. Text creation competence serves as a crucial indicator of the formation of professional competence and correlates with the specific requirements of a profession. Special emphasis is placed on the importance of intercultural communication for future professionals of the maritime college, ensuring adequate perception and transmission of information in interaction with representatives of different cultures and languages. This article serves as a valuable contribution to understanding and refining pedagogical practices in the formation of textual competence in future philologists, pointing to possibilities for further research in this field.