Психологічні особливості образу фізичного «Я» жінок середньої зрілості

Abstract

У статті проаналізовано психологічні особливості образу фізичного «Я» жінок середньої зрілості. Здійснено теоретичний аналіз наукових досліджень проблеми гармонізації образу фізичного «Я» жінок середньої зрілості. Виявлено різноманітність підходів до розуміння її суті, природи та структури. Відмічено, що в системі образу фізичного «Я» узагальнено єдність соматичного та перцептивного сприймання, установок, оцінок, уявлень, пов’язаних із тілесною зовнішністю. Встановлено, що структурування фізичного «Я» передбачає метафоризацію тілесності та утворення уявлення про власний фізичний образ «Я» як окреме поняття, суб’єктність, наділену певними властивостями, що детермінує самоставлення особистості. Аргументовано, що в сучасному світі жіноче тіло стає особливим фокусом уваги культури, що на рівні індивідуальної свідомості жінки відображається у високій значущості та актуальності проблематики ставлення до себе в аспекті тілесності. Ставлення до власного тіла – важлива складова частина особистісного самоприйняття. Представлено результати проведеного емпіричного дослідження визначення психологічних особливостей образу фізичного «Я» жінок середньої зрілості. Із цією метою підібрано та використано діагностичний інструментарій, показники якого спрямовані на вивчення образу фізичного «Я». Здійснено порівняльно-психологічний, математико-статистичний аналіз, якісну інтерпретацію, узагальнення, проведено кореляційний аналіз. За результатами описової статистики виявлено, що в більшості респондентів переважає низький та середній рівень психосоматичної компетентності та задоволення власним тілом. Констатовано, що висока особистісна значущість анатомічних, функціональних і соціальних характеристик у жінок викликає невдоволення собою, неприйняття себе, переважання негативних емоцій і відповідно закритості від інших. Невміння керувати емоціями та неадекватний прояв емоцій негативно корелює з високим рівнем психосоматичної компетентності.

This article analyzes the psychological characteristics of the physical "Self" image of middle-aged women. A theoretical analysis of scientific research on the harmonization of the physical "Self" image of middle-aged women has been carried out. A variety of approaches to understanding its essence, nature, and structure has been identified. It is noted that within the system of the physical self-image, there is a generalized unity of somatic and perceptual perception, attitudes, evaluations, and representations associated with physical appearance. It is established that structuring the physical self-entails the metaphorization of physicality and the formation of a notion of one’s own physical self-image as a separate concept, subjectivity endowed with certain properties, determining self-positioning of the individual. It is argued that in the modern world, the female body becomes a particular focus of cultural attention, which at the individual consciousness level of women is reflected in the high significance and relevance of the issue of self-attitude in the aspect of physicality. Attitude towards one’s own body is an important component of personal self-acceptance. The results of an empirical study conducted to determine the psychological characteristics of the physical "Self" image of middle-aged women are presented. For this purpose, diagnostic tools were selected and used, the indicators of which are aimed at studying the image of the physical "Self". A comparative-psychological, mathematical- statistical analysis, qualitative interpretation, summarization, and correlation analysis have been carried out. According to the descriptive statistics, it was found that in most respondents, a low and medium level of psychosomatic competence and satisfaction with their own bodies prevail. It is stated that the high personal significance of anatomical, functional, and social characteristics in women leads to dissatisfaction with oneself, non-acceptance of oneself, predominance of negative emotions and, consequently, closure from others. The inability to manage emotions and inadequate expression of emotions negatively correlates with a high level of psychosomatic competence.