Методологічний апарат наукового дослідження у сфері концептуалізації педагогічних знань

Abstract

У статті охарактеризовано зміст і структуру методологічного апарату наукового дослідження з проблем освіти. З позицій цілісного, панорамного і герменевтичного підходів розкрито вимоги до обґрунтування актуальності дослідження, описані логіко-стилістичні та мовні особливості аргументації при оформленні методологічного апарату. Подано характеристику типів дослідницьких гіпотез і реалізованих ними функцій. Наукова гіпотеза представлена як інструмент трансрівневої концептуалізації педагогічних знань. Запропоновано авторське трактування «наскрізного» поетапного гіпотезуванняя як процесу змістоутворення й теоретичної організації предмета дослідження. Детально розглянуто конкретні структурні компоненти методологічного апарату наукового дослідження та способи його структуризації. Підкреслено, що дієвим чинником досягнення повноти концептуалізації наукового матеріалу є модальність наукового тексту. Вказано, що в оцінці актуальності фундаментальних досліджень увага акцентується на теоретичній не розробленості проблеми, а в прикладних – наголос робиться на практичних потребах. Констатовано, що на всіх етапах наукового дослідження відбувається покрокове доповнення системи доказів аргументами, які підтверджують соціальну й науково-практичну значимість і сучасність проведеної роботи. При цьому актуальність конкретизується з погляду новизни підходу, прогностичного потенціалу висунутих наукових положень і можливостей сучасних методів теоретичного та емпіричного дослідження Продемонстровано двоїстий характер гіпотезуванняя, що об'єднує в собі логіко-гносеологічні та ціннісно-смислові, раціональні й інтуїтивно-образні основи. Виділено типові помилки у формуванні методологічного апарату дослідження. Визначено напрямки здійснення багаторакурсної рефлексії в процесі науково-дослідницької діяльності. Викладені в статті рекомендації призначені педагогам-дослідникам, студентам, магістрантам, аспірантам і докторантам, які освоюють практичну методологію науково-педагогічного пошуку, а також науковим керівникам, які прагнуть підвищити ефективність і змістовність своєї наставницької діяльності.

The article characterizes the content and structure of the methodological apparatus of scientific research on educational issues. From the perspectives of a holistic, panoramic, and hermeneutic approach, the requirements for justifying the relevance of the research are revealed, and the logical, stylistic, and linguistic features of argumentation in the formation of the methodological apparatus are described. The types of research hypotheses and their implemented functions are outlined. The scientific hypothesis is presented as a tool for trans-level conceptualization of pedagogical knowledge. The author proposes an interpretation of "cross-cutting" step-by-step hypothesizing as a process of content formation and theoretical organization of the research subject. The specific structural components of the methodological apparatus of scientific research and methods of its structuring are detailed. It is emphasized that the effectiveness of achieving completeness in the conceptualization of scientific material is influenced by the modality of the scientific text. It is noted that in assessing the relevance of fundamental research, attention is focused on the theoretical underdevelopment of the problem, while in applied research, emphasis is placed on practical needs. It is stated that at all stages of scientific research, there is a gradual supplementation of the system of evidence with arguments that confirm the social and scientific-practical significance and relevance of the work. The relevance is specified in terms of the novelty of the approach, the prognostic potential of the proposed scientific positions, and the possibilities of modern methods of theoretical and empirical research. The dual nature of hypothesizing is demonstrated, combining logical-epistemological and value-meaning, rational and intuitive-imaginative foundations. Typical errors in forming the methodological apparatus of research are highlighted. Directions for implementing multi-perspective reflection in the process of scientific research activity are determined. The recommendations presented in the article are intended for teacher-researchers, students, master's students, doctoral students, and doctoral students who are mastering the practical methodology of scientific-pedagogical research, as well as for scientific supervisors striving to increase the effectiveness and content of their mentoring activities.