Формування професійного потенціалу особистості студентів сучасних ЗВО

Abstract

Досліджено проблему формування професійного потенціалу особистості; з’ясовано основні принципи розвитку професійного потенціалу студентів сучасних закладів вищої освіти. Розглянуто праці вітчизняних та зарубіжних науковців про сутність поняття потенціалу людини. З’ясовано, що професійний потенціал людини змістовно та якісно виражає ступінь біологічної зрілості індивіда, якість соціальної зрілості особистості, перспективу професійно-особистісного формування людини в професії та через професію. Детально проаналізовано ієрархію потенціалів особистості; визначено основні сутнісні характеристики професійного потенціалу: багаторівневість змісту, системність, діалогічність, надмірність, динамічність та мінливість. Визначено професійний потенціал студента ЗВО як вид інтелектуального потенціалу особистості, що включає мотиваційно-цільовий, змістовний, операційно-діяльнісний, рефлексивно- оцінний компоненти, які відображають сукупність особистісних якостей і здібностей, психологічних станів, знань, умінь і навичок, необхідних для досягнення високого розвитку. Зазначено структурні компоненти формування професійного потенціалу майбутніх фахівців. Охарактеризовано та розглянуто специфіку використання не тільки традиційних методів навчання, але й продуктивних, які стимулюють активність студента і базуються на таких технологіях як: навчання, співробітництво, метод проектів, навчання на основі об’єктів, різнорівневе навчання. Показано, що систематизацію організаційних форм і методів необхідно проводити з опорою на навчально-пізнавальну, науково-дослідну діяльність та виробничу практику, до яких включається майбутній фахівець у процесі підготовки. Виходячи з цього, були розроблені три взаємопов’язані блоки методів і форм, структурованих за принципом відповідності змістовним видам діяльності студентів у ЗВО: навчально-пізнавальної, науково-дослідницької та виробничої практики.

The problem of forming the professional potential of an individual's personality has been investigated. The main principles of developing the professional potential of students in modern higher education institutions have been elucidated. The works of both domestic and foreign scholars on the essence of the concept of human potential have been examined. It has been established that the professional potential of an individual meaningfully and qualitatively reflects the degree of an individual's biological maturity, the quality of the social maturity of the personality, the perspective of professional and personal development of a person in a profession and through a profession. The hierarchy of an individual's potentials has been thoroughly analyzed, and the main essential characteristics of professional potential have been determined: multifaceted content, systematic nature, dialogicality, completeness, dynamism, and variability. The professional potential of students in higher education institutions is defined as a type of intellectual potential of the personality, which includes motivational and goal-setting, content, operational and activity, and reflexive and evaluative components that reflect a set of personal qualities and abilities, psychological states, knowledge, skills, and abilities necessary for achieving high-level development. The structural components of the formation of the professional potential of future specialists have been indicated. The specifics of using not only traditional teaching methods but also productive methods that stimulate student activity and are based on such technologies as learning, cooperation, project-based learning, object-based learning, and multilevel learning have been characterized and examined. It has been demonstrated that the systematization of organizational forms and methods should be carried out with a focus on the educational and cognitive, scientific and research activities, and production practice, which the future specialist includes in the training process. Based on this, three interrelated blocks of methods and forms structured according to the principle of compliance with the substantive types of student activities in higher education institutions have been developed: educational-cognitive, scientific-research, and production practice.