STAROTESTAMENTOWY WĄTEK BABILONU JAKO PIERWOWZÓR SYMBOLU BABILONU WIELKIEGO W APOKALIPSIE JANA

Abstract

W niniejszym artykule skupiono się na przeanalizowaniu dwóch wzajemnie powiązanych ze sobą zarówno nominalnie, jak również obrazowo, figur Babilonu oraz Babilonu Wielkiego występujących w tekście Pisma Świętego. Celem analizy jest wykazanie i tekstualne udowodnienie, że symbol Babilonu Wielkiego, przedstawiony przez pisarza nowotestamentowej Księgi Objawienia, bazuje na wątku i ogólnym obrazie literalnego Babilonu jako starożytnego, realnie istniejącego miasta opisanego w Starym Testamencie. Z tego względu wstęp do faktycznej analizy pokrótce przedstawia zarówno biblijne, teologiczne, jak i naukowe podejście do starożytnego Babilonu jako istotnego elementu treści Starego Testamentu. Przedstawiono także wprowadzenie do symbolu Babilonu Wielkiego wraz z omówieniem jego wstępnej charakterystki. Metodą zastosowaną do porównania tych dwóch figur było zestawienie poszczególnych fragmentów z siedemnastego oraz osiemnastego rozdziału Księgi Objawienia z analogicznymi fragmentami pochodzącymi z ksiąg Pism Hebrajskich oraz wyjaśnienie i skomentowanie występujących w nich semantycznych lub leksykalnych podobieństw. Obydwa rozdziały z Apokalipsy rozdzielono na opis wizualny symbolu Babilonu Wielkiego zawarty wyłącznie w siedemnastym rozdziale oraz na opis wyroku na tej figurze zawarty w osiemnastym rozdziale Księgi Objawienia. Zdecydowana większość całościowego opisu Babilonu Wielkiego stanowi obszerny materiał do analizy, ponieważ w dużej mierze następujące po sobie fragmenty z Apokalipsy Jana zawierają swój odpowiednik w księgach starotestamentowych. Materiał wykorzystany do analizy pochodzi ze współczesnego polskiego przekładu Biblii wydawnictwa Świadków Jehowy – Przekład Nowego Świata z 2018 roku. Podsumowując, poniższy artykuł zawiera szereg tekstualnych potwierdzeń tego, że autor Apokalipsy mógł wzorować się na licznych fragmentach Pism Hebrajskich opisujących starożytny Babilon, tudzież używać ich jako kalki dla przedstawienia symbolu Babilonu Wielkiego w swojej księdze.

This article focuses on analysing two interrelated, not only nominally but also pictorially, figures of Babylon and Babylon the Great occurring in the text of Scripture. The aim of the analysis is to demonstrate and textually prove that the symbol of Babylon the Great, as presented by the writer of the New Testament book of Revelation, is based on the plot and overall imagery of literal Babylon as an ancient, realistically existing city described in the Old Testament. For this reason, the introduction to the actual analysis briefly introduces the biblical, theological as well as scientific approach to ancient Babylon as an essential element of the Old Testament content. An introduction to the symbol of Babylon the Great is also provided, along with a discussion of its initial characteristics. The method used to compare the two figures was to juxtapose individual passages from the seventeenth and eighteenth chapters of the Book of Revelation with analogous passages from the books of the Hebrew Scriptures, and to explain and comment on the semantic or lexical similarities present in them. The two chapters from Revelation are separated into a visual description of the symbol of Babylon the Great contained only in the seventeenth chapter and a description of the judgment on this figure contained in the eighteenth chapter of the Book of Revelation. The vast majority of the overall description of Babylon the Great provides extensive material for analysis, since, to a large extent, the following passages from John's Revelation contain their counterpart in the Old Testament books. The material used for analysis is taken from the contemporary Polish translation of the Bible by the Jehovah's Witnesses' publishing house, the 2018 New World Translation. In summary, the following article contains a number of textual confirmations that the author of the Apocalypse may have taken inspiration from numerous passages in the Hebrew Scriptures describing ancient Babylon or used them as carbon copies to represent the symbol of Babylon the Great in his book.

Ця стаття присвячена аналізу двох взаємопов'язаних, не тільки номінально, але й образно, фігур Вавілону і Вавілону Великого, що зустрічаються в тексті Святого Письма. Мета аналізу – продемонструвати і текстуально довести, що символ Вавілону Великого, представлений автором новозавітної книги Об'явлення, ґрунтується на сюжеті і загальному образі буквального Вавілону як стародавнього, реально існуючого міста, описаного в Старому Заповіті. З цієї причини у вступі до власне аналізу коротко представлено біблійні, богословські та наукові підходи до стародавнього Вавілону як важливої частини змісту Старого Заповіту. Також розглядається символіка Вавілону Великого, разом з обговоренням його початкових характеристик. Метод, використаний для порівняння двох фігур, полягав у зіставленні окремих уривків із сімнадцятого та вісімнадцятого розділів книги Об'явлення з аналогічними уривками з книг єврейського Писання, а також у поясненні та коментуванні семантичної або лексичної подібності, яка в них присутня. Дві глави з Об'явлення розділені на візуальний опис символу Вавілону Великого, що міститься тільки в сімнадцятій главі, і опис суду над цією фігурою, що міститься у вісімнадцятій главі Книги Об'явлення. Переважна більшість загального опису Вавілону Великого дає великий матеріал для аналізу, оскільки наведені нижче уривки з Об'явлення Івана Богослова значною мірою містять відповідники в книгах Старого Заповіту. Матеріал для аналізу взято з сучасного польського перекладу Біблії видавництва Свідків Єгови "Переклад нового світу" 2018 року. Стаття містить низку текстових підтверджень того, що автор Апокаліпсиса, можливо, черпав натхнення з численних уривків єврейського Писання, що описують стародавній Вавілон, або використовував їх як копії, щоб представити символ Вавілону Великого у своїй книзі.