Семітсько-сирійсько-грецький кондак і києво-руський кондaкaрний спів у зaхідноєвропейській тa aмерикaнській візaнтиністиці й пaлеослaвістиці

Abstract

Метою роботи є систематизація фундаментальних досягнень західно- європейських та американських візан- тологів і палеославістів протягом пів- тораста років у міждисциплінарних дослідженнях семітсько-сирійсько- грецького кондака та києво-руського кондaкaрного співу. Методологія. В науковій статті використано сукуп- ність методів і прийомів, характер- них для гуманітарних наук, головни- ми з яких є історіографічний, бібліо- графічний і метод системного аналі- зу джерел. Наукова новизна. Упер- ше в українській медієвістиці зроб- лено комплексний огляд праць відо- мих зарубіжних богословів, літургі- стів, істориків, кодикологів, палеогра- фів, філологів і музикознавців щодо полістрофного й монострофного кон- дака, а також пов’язаних із ним явищ співацької культури: книги Кондакар, кондакарної нотації і кондакарного стилю. Висновки. Упродовж сторіч- ного періоду досліджень семітсько- сирійсько-грецького кондака і києво- руського кондaкaрного співу спосте- рігалась ізольованість значної кіль- кості науковців за спеціалізаціями. За декілька останніх десятиліть ви- кристалізувався мультидисциплінар- ний (міжгалузевий) підхід, який ви- явився як у співпраці медієвістів різ- них спеціальностей, так і в поєднан- ні різних компетентностей в особі од- ного вченого. Серед значних здобут- ків у студіях кондака: окреслення його семітсько-сирійської ґенези, подаль- шої модифікації, богословсько-лі- тургічних, поетико-гомілетичних і му- зичних особливостей, міжжанрової дифузії з іншими піспеспівами тро- парної групи, уточнення, доповнен- ня житія преподобного Романа Ме- лодоса і його талановитих вихован- ців. З-поміж головних досягнень у кондакарному музикознавстві: публі- кація Кондакарів та їх візантійських прототипів у друкованих виданнях та на Інтернет-ресурсах, кодиколо- гічний і палеографічний опис руко- писів, дослідження типології та змі- сту цих богослужбових збірників, компаративний аналіз шартрських, ка- сторських і кондакарних невм, спро- би дешифровки медіавізантійської і кондакарної нотацій. Оприлюднен- ня в мережі Інтернет значної кіль- кості греко-візантійських і слов’яно- руських кодексів, а також наукових розвідок про них сприятиме більшому зацікавленню західноєвропейських та американських медієвістів і стимулю- ватиме появу новаторських міждис- циплінарних досліджень семітсько- сирійсько-грецького кондака та киє- во-руського кондaкaрного співу.

The aim of the work is to systematize the fundamental achievements of Western European and American Byzantine and Paleoslavic scholars for one and a half hundred years within interdisciplinary studies of Semitic-Syrian-Greek kontakion and Kyivan Rus kondakarion singing. Methodology. In the scientific article is used a set of methods and techniques peculiar to the humanities, the main of which are historiographical, bibliographical ones and method of systematic analysis of sources. Scientific novelty. For the first time in Ukrainian medieval studies has been made a comprehensive review of the works of famous foreign theologians, liturgists, historians, codicologists, paleographers, philologists and musicologists on polystrophic and monostrophic kontakion and phenomena related to the singing culture: such books as Kondakar, kondakarion notation, kondakarion style. Conclusions. During the lapse of a hundred years of researches on Semitic-Syrian-Greek kontakion and Kyivan Rus kondakarion singing, the isolation of a significant number of scholars by specialization had been considered. Over the last few decades, a multidisciplinary (intersectoral) approach has been crystallized, it has manifested itself both in the collaboration of medievalists of different specializations and in the combination of different competencies in one individual – in the one scientist. Among the significant achievements in the study of kontakion are the following ones: outlining its Semitic- Syrian genesis, its further modification, theological-liturgical, poetic-homiletic and musical peculiarities, inter-genre diffusion with other songs of the troparion group, clarification, supplementation of the life of the Reverend Romanos Melodos and his talented apprentices. Among the main achievements in kondakarion musicology are the following ones: publication of Kondakars and their Byzantine prototypes in printed editions and on Internet resources, codicological and palaeographic description of manuscripts, conducting a research of typology and content of these liturgical collections, comparative analysis of Chartres, Kastorian and kondakarion neumes, attempts of decryption of Middle Byzantine and kondakarion notations. The publication on the Internet of a large number of Greek-Byzantine and Slavic- Russian manuscripts, as well as scientific research on them, will increase the interest of Western European and American medievalists and stimulate the appearance of innovative interdisciplinary studies of Semitic-Syrian-Greek kontakion and Kyivan Rus kondakarion singing.