Особенности сезонной динамики поля биолюминесценции и биомассы светящихся динофлагелят у Севастополя (2008-2009 гг).

Abstract

Исследована сезонная динамика биомассы светящихся динофлагеллят, а также изменчивость вертикальной структуры поля биолюминесценции в течение годового цикла (2008-2009 гг.) у Севастополя. Выявлены два выраженных пика в холодный (февраль) и теплый (июль-август) периоды года, что связано с отличиями в уровне развития и вертикальном распределении фитопланктона, которые, в свою очередь, определялись особенностями гидроструктуры вод в слоях естественной стратификации. “Зимний” максимум биолюминесценции располагался в поверхностном слое и был обусловлен развитием преимущественно С. fusus; Р. divergens; Р. oblongum с максимальным в году объемом клеток. Второй, располагающийся в слое термоклина и ниже, формировался, главным образом, за счет увеличения количества клеток С. fusus, которые имели объемы значительно меньшие, чем в зимний период.

Досліджено сезонну динаміку біомаси світних динофлагелят, а також мінливість вертикальної структури поля біолюмінесценції протягом року (2008-2009 рр.) біля м. Севастополь. Виявлено два виражених піки в холодний (лютий) і теплий (липень-серпень) періоди року, що пов’язано з відмінностями в рівні розвитку і вертикальному розподілі фітопланктону, які визначалися особливостями гідроструктури вод в шарах природної стратифікації. “Зимовий” максимум біолюмінесценції розміщався в поверхневому шарі і був обумовлений розвитком переважно С. fusus; Р. divergens; Р. oblongum з максимальним об’ємом клітин. Другий, що розмістився в шарі термокліну й нижче, формувався, головно, за рахунок збільшення кількості клітин С. fusus. які мали значно менші, ніж в зимовий період, об’єми.

Luminous dinoflagellates biomass seasonal dynamics as well as bioluminescence field vertical structure changeability during the year cycle (2008-2009) near the Sevastopol was studied. Two evident peaks during (he cold (February) and warm (July-August) periods were revealed, which was connected with differences in development level and phytoplankton vertical distribution, which were stipulated in turn, by water hydrostructure peculiarities in the natural stratification layers. “Winter" bioluminescence maximum in the surface layer was stipulated by the development of C. fusus; P. divergens: P. oblongum mainly, with the cells volume, maximal in the year. The second one, located in the thermocline layer and lower, was formed, mainly, at the expense of C. fusus cells quantity growth, which volumes were considerably smaller, than in the winter period.