Теорія багатозначності слова Л. А. Лисиченко у вимірі сьогодення

Abstract

У статті проаналізовано теорію багатозначності слова Л. Лисиченко у вимірі сучасної лексикології та семасіології. Увиразнено семантичні зв’язки між лексико-семантичними варіантами багатозначних відносних прикмет- ників сучасної української мови. Висвітлено методику дослідження динаміки змін семантичної структури слова в діахронії. Для експлікації семантичних трансформацій лексичних одиниць запропоновано систему схем, моделей і формул. Наголошено на потребі перманентної фіксації та систематизації нових мовних явищ, особливо історично маркованих.

For several decades the works of Professor L. Lysychenko have served to understand polysemy as a multidimensional linguistic phenomenon. Lydiіa Andriivna's scientific research on lexicology, semasiology and linguoconceptology has already become a classic of Ukrainian linguistics, contributing to the development of scientific thought at the end of the XXth and beginning of the XXIst centuries. However, the work of the representative of the Kharkiv Philological School still sets the vector of linguistic studies today, thus it needs to be understood from the perspective of a renewed paradigm of scientific knowledge. The purpose of the study is to analyze the theory of word polysemy of L. Lysychenko in the dimension of the present. The article focuses on the fact that the basic provisions formulated by the researcher regarding polysemy found their development in modern semasiological and lexicographical scientific studies, in particular, on the topological structure of the word. The research highlights the semantic connections between the lexical-semantic variants of polysemous relative adjectives in the modern Ukrainian language: coordinating, subordinating, a combination of coordinating and subordinating; in structures with subordination – homogeneous, heterogeneous, consecutive and mixed subordination. The method of researching changes in the scope of meaning of Ukrainian lexical units in diachrony is highlighted. A system of schemes, models and formulas is proposed for the explanation of semantic transformations. It is noted that lexical-semantic processes, including semantic derivation, are active in the Ukrainian language during the period of full-scale russian invasion. The need for permanent fixation and systematization of new linguistic phenomena, especially historically marked ones, is emphasized.