Етнічний туризм як перспективний напрям розвитку туристичної галузі Львівської області в умовах соціально-політичних ризиків

Abstract

Розкрито перспективи розвитку етнічного туризму в Львівській області в умовах карантину та збройної протидії російській агресії. Етнічний туризм при цьому розглядається як використання в туристичній діяльності культурних ресурсів етнічних меншин України, включаючи також відвідування туристами місць зосередження пам’яток традиційної культури і побуту етнографічних груп українського народу, тобто етнографічний туризм. З огляду на сучасний переважно моноетнічний характер Львівської області саме етнографічний туризм має всі підстави стати основою етнічного туризму в регіоні. Інформаційною передумовою організації етнографічного туризму є проведення етнографічного районування з урахуванням особливостей українського традиційного будівництва та місцевих говірок, яке дало змогу виділити п’ять етнографічних районів: Бойківський, Підгірський, Надсянський, Розтоцько-Опільський, Побузько-Стирський. В межах кожного з цих районів визначено важливі для розвитку етнографічного туризму об’єкти, серед яких найбільше значення мають дерев’яні церкви, дзвіниці, а також художні народні промисли. Сферою зацікавлень зарубіжних та українських туристів у Львівській області мають усі підстави стати різноманітні культурні об’єкти оборонного, житлового та сакрального призначення, пов’язані з проживанням у минулому на території регіону представників етнічних меншин (поляків, євреїв, вірмен, німців). На основі взаємопов’язаного використання етнокультурних ресурсів регіону можна уже зараз розплановувати різної тривалості туристичні маршрути, враховуючи при цьому можливості поєднання різних видів туризму, а також базового значення таких вузлових туристичних та рекреаційних центрів, як Львів, Трускавець, Моршин.

The prospects for the development of ethnic tourism in Lviv region in the conditions of quarantine and armed resistance to russian aggression are revealed. At the same time, ethnic tourism is considered as the use of cultural resources of ethnic minorities of Ukraine in tourist activities, including visits by tourists to places of concentration of monuments of traditional culture and life of ethnographic groups of the Ukrainian people, i.e. ethnographic tourism. It is concluded that the motivations of ethnic tourism in general and ethnographic tourism in particular are both the desire for tourists to visit places of their historical residence, and the desire to learn about the cultural characteristics of various peoples and ethnographic groups. Considering the modern mainly monoethnic character of Lviv region, ethnographic tourism has every reason to become the basis of ethnic tourism in the region. The informational prerequisite for the organization of ethnographic tourism is ethnographic zoning, taking into account the peculiarities of Ukrainian traditional construction and local dialects, which made it possible to distinguish five ethnographic districts: Boyko`s, Pidighiria`s, Nadsyannia`s, Roztotchia-Opillia`s, Pobuzia-Styrs`s. Within each of these districts, important objects for the development of ethnographic tourism have been identified. Thus, wooden churches, bell towers, museums, and artistic woodwork are of the greatest importance in the Boyko`s ethnographic district. The peculiarity of the Pidigiria ethnographic district is the wide spread of folk arts and crafts (shoemaking, ceramics, embroidery), traditional production, in particular, salt. A characteristic feature of Nadsiania is the noticeable Polish influence on the traditional culture of the Ukrainian people, which is due to both the geographical location and the placement of individual Polish settlements, which gives Ukrainian traditional culture (embroidery, carpet making, traditional sacred construction) a special flavor. The Roztotchia-Opillia ethnographic district occupies a central geographical position in the region and concentrates significant resources for the development of ethnographic tourism, among which the Museum of Folk Architecture and Life in Lviv is of leading importance. Within the boundaries of this district there are notable ancient settlements that already attract large groups of tourists , and centers of weaving and carpet making, ceramics, as well as unique temples. The Pobuzia-Stirs`s ethnographic district is located in the central-northern plain part of the region and has many common features with ethnographic Volyn. Landmarks of traditional sacral construction have been preserved within this district, which are of great touristic attractiveness. Various cultural objects of defensive, residential and sacred purpose, connected with the residence of representatives of ethnic minorities (Poles, Jews, Armenians, Germans) in the region in the past, have every reason to be the objects of interest of foreign and Ukrainian tourists in Lviv region. On the basis of the interconnected use of ethnocultural resources of the region, it is already possible to plan tourist routes of various lengths, taking into account the possibility of combining different types of tourism, as well as the basic importance of such nodal tourist and recreational centers as Lviv, Truskavets, Morshyn.